Волосся

Волосся, здається, з’явилося ще у давніх рептилій. Можливо, воно розвилося з лусочок епідермісу. Можливо – виросло із пор шкіри для того, щоб керувати шкіряне сало у потрібному напрямку. А може воно виникло як орган чуття, який нагадував нині існуючі вібриси у тварин. Вчені поки ще не прийшли з цього приводу до єдиної точки зору. Більшість ссавців (і ми теж є такими) покрито щільним волосяним покровом. Він виконує декілька функцій. Волосся (або хутро):

• Захищає від спеки, холоду, сонячного проміння (у тому числі і від ультрафіолету), у деяких випадках і від води.
• Є своєрідним органом чуття – у людини, наприклад, волосинки на тілі можуть повідомити про присутність комахи, яка занадто мала і легка для того, щоб на неї відреагувала шкіра.
• Хутро у тварин і волосся у людини є важливим фактором природнього відбору: воно робить нас привабливими для можливих сексуальних партнерів.

У ссавців і у людини волосся є за своєю суттю придатком шкіри. Воно складається з того ж кератину, що й зовнішні, ороговілі клітини епідермісу. Тільки у волоссі (як, наприклад, і в нігтях або рогах тварин) він зв’язаний між собою щільніше і міцніше.

Корінь волосини у більшості випадків розташований у дермальному шарі (іноді – трохи глибше). Росте волосина у чомусь на зразок мішечка – корінь волосини і цей мішечок називаються фолікулом (пішло від лат. Folliculus – «мішечок»). Цей «мішечок» у свою чергу знаходиться у кореневій сумці, яка складається зі сполучної тканини і відділяє волосину від власне шкіри. Нижня частина кореню волосини називається цибулиною. У самій основі цибулини знаходиться волосяний сосочок, до якого підходять нерви та капіляри, якими до волосини поступають поживні речовини. До фолікула прилягають потова залоза, сальна залоза и м’яз, який піднімає волосину. Протягом людського життя з одного фолікула може вирости до 30 волосинок.

Сумка цибулини біля волосяного сосочку вистелена базальною мембраною. Ця мембрана складається з неспеціалізованих клітин (стволових клітин, клітин-попередників). У якийсь момент ці клітини відділяються від мембрани, перетворюються на «дорослі» спеціалізовані клітини (наприклад, у меланоцити, які містять меланін і надають волоссю його колір; або у кератиноцити, з яких, власне, волосина і складається). Ці клітини активно діляться, їх кількість збільшується і – за рахунок цього збільшення – волосина росте. Спочатку вона підростає на 0,3-0,4 міліметри на день, затим швидкість росту знижується. У середньому волосина виростає приблизно на сантиметр на місяць.

Волосина має циліндричну форму. Її довжина варіюється дуже сильно, а товщина складає 30-150 мікрон. Волосина має три шари:

• Медула (або стрижень волосини) – це кілька шарів нещільно розташованих, не ороговілих ще клітин у середині волосини, які нагадують губку. У людському волоссі медула присутня не завжди (чим товща волосина, тим більше можливість наявності стрижня); але у хутрі тварин вона є практично завжди. Функції медули ще точно не окреслені. З великою долею вірогідності можна припустити, що вона придає хутру (і волоссю) якусь частину його термоізоляційних властивостей. З набагато меншою вірогідністю припускають, що через медулу до волосини поступають поживні речовини.
• Кортекс – це основна частина волосини (біля 80% його об’єму). Кортекс складається з кератину и меланіну (завдяки меланіну волосина набуває свого кольору). Кератин формує кортикальні клітини: вони нагадують веретена довжиною приблизно 100 мікрон (тобто, довжина цієї клітини більша або дорівнює товщині волосини!) і діаметром 2-5 мікрон. Розташовані кортикальні клітини паралельно напрямку росту волосини; і завдяки такій будові і значній довжині клітин, волосся є таким дивовижно міцним і еластичним.
• Кутикула – це своєрідний захисний футляр волосини. Кутикула складається з семи – десяти шарів дуже міцних кератинових клітин, подібних до луски. Вони розташовані на поверхні волосини, як черепиця на даху (з відкритими краями, скерованими до кінчика волосини). Кутикула робить волосину водостійкою і захищає її від зовнішніх подразнень; крім того, вона забезпечує волосині міцність при вигинанні – механіку цієї штуки ви можете уявити, спостерігаючи за шлангом для душу з металевою оболонкою.

Волосся дуже міцне: одна волосина може витримати навантаження у 50-100 грамів. Отже на канат, сплетений зі здорового волосся з голови однієї середньостатистичної людини, можна підвісити до 12 тон (а це два африканських слона). Принаймні, так стверджують вчені з дослідницького центру Лореаль.

Протягом свого «життєвого шляху» волосина проходить три стадії:

1. Стадія росту або анаген. Ріст – основне заняття волосини: кожного дня у здорової людини працездатного віку у підсумку виростає біля 35 метрів волосся. Стадія активного росту однієї волосини триває від двох до семи років (і, як ми вже тут зазначали, може повторитися до 30 разів). Одночасно з ростом у волосині виробляється меланін. З віком і тривалість активної фази, і швидкість росту волосини, і кількості виробленого меланіну – знижуються. Також ріст волосся залежить від статі. Взагалі, гормони дуже сильно впливають на наш волосяний покрив; на те де, коли, в якій кількості та з якою швидкістю росте наше «хутро».
2. Проміжна фаза або катаген. У цій фазі волосина, фактично, нічого не робить (хіба що фолікул зменшується та переміщається ближче до поверхні шкіри). Триває ця лінива фаза кілька тижнів. У цій фазі зв’язок волосини с цибулиною розривається – і волосина готова випасти.
3. Фаза випадіння або телоген. На цій стадії волосина, як зрозуміло з назви, випадає. Загалом процес триває біля трьох місяців. Волосина може випасти назавжди, але здебільшого його «витискає» свіжо-народжена волосина.

Звичайно більша частина (біля дев’яти десятих) волосся як на тілі, так і на голові, знаходиться у фазі росту; але з віком кількість «активних» волосин зменшується.

Отже, волосина – зовсім не така проста річ, як можна подумати. Багато її таємниць не розкриті аж досі. Вплив волосся на культуру і на нашу поведінку тільки починають бути предметом дослідів. Його можливості можуть здивувати. Ваше волосся – не менш унікальне, ніж ви самі. І заслуговує уваги й поваги J

«Atlas of Normal Human Skin», William Montagna, Albert M. Kligman, Kay S. Carlisle; New York: Springer- Verlag, 1992.
«Encyclopedia of Hair Removal», Gill Morris and Janice Brown; Cengage Learning, Andower, 2006.
«Hair : A Human History», Kurt Stenn; New York: Pegasus Books, 2016.
«The Science of Hair Care», ed. Claude Bouillon, John Wilkinson; Boca Raton: Taylor & Francis, 2005.
«Новая косметология», том II, ред. Е. И. Эрнандес; Москва: Издательский дом «Косметика и медицина», 2007.