На Землі є місцевості, де еталонно-стрункі західні моделі можуть викликати лише зневажливу байдужість. Тому що дійсно гарна жінка не може важити менше ста кілограмів.
У Мавританії дівчина без явних ознак ожиріння практично не має шансів вийти заміж. Особа, яка здатна переміщатися самотужки, може забути про вдалий шлюб. Нормальні батьки про це знають і починають відгодовувати майбутніх наречених з 5-7 років. Дівчат відправляють (ті, хто може це собі дозволити) у спеціальні табори, де їх змушують пити літрами верблюже молоко та примусово годують. Майбутня красуня повинна щодня вживати біля 16 000 (шістнадцяти тисяч) калорій. В ідеалі до 10 років дівчинка має набрати таку вагу, при якій вона не може самостійно ходити – це найвищий ступінь витонченості та привабливості. Достатньою вважають вагу в 60-100 кілограмів. У 12-14 років дівчину можна буде видати заміж.
Звичай примусового відгодовування дівчат називається «лаблух» і просліджується у минуле до XI століття – йому вже біля 1000 років. Для нього навіть є обґрунтування: мавританці – кочівники пустині; життя в пустині суворе і пов’язане з нестатками; а ті, хто має «жировий запас» – мають і більші шанси вижити за нестачі їжі і пиття.
Годівля дівчат – вигідний бізнес. За тримісячний «курс» платять біля 150$ «від голови» (середня зарплатня в Мавританії – коло 10$ на місяць). Дівчат тримають взаперті у глиняних хижах: рух протипоказаний – це розхід цінних калорій! Харчування… «Я даю їм багато фініків, дуже багато кускусу та іншу їжу, від якої гладшають» – розповідає Фатемату, хазяйка однієї з «ферм наречених» – «Я їх годую й годую, а потім даю пити багато води. Я їх годую увесь ранок. Потім вони відпочивають. Вдень я їх знов годую. Ми це робимо тричі на день: зранку, в обід і ввечері». Власник іншої ферми, Ельхасен, розповідає про меню докладніше: кожного дня сорок «тюфтельок» з кускусу, фініків, арахісу і олії; шість літрів козиного молока; рідка каша з кускусу на тому ж молоці.
Дівчатам такий розпорядок дня не дуже до вподоби. Вони жаліються на те, що в них від такої дієти болить шлунок. Вони просто не хочуть бути товстими. «Звісно, вони кричать і плачуть» – каже та ж Фатемату. – «Коли вони маленькі, вони нічого не розуміють, але коли вони виростають – вони гладкі й красиві». Якщо дівчата не хочуть їсти, Фатемату скаржиться батькам – і ті дітей карають. У Ельхасена заклад більш солідний – і він вирішує проблему сам. «Я б’ю дівчат і караю їх, вставляючи палицю між пальцями, а потім стискаючи пальці. Я їх ізолюю та пояснюю, що бути худою – це заслуговує на зневагу». Звинувачення у жорстокому ставленні до дітей викликає у Ельхасена щире обурення: «Ні, ні! Це ж для їх добра! Як ці нещасні дівчата знайдуть собі чоловіка, якщо будуть кістлявими та непокірними!?»
«Таборі відгодівлі» та переїдання – це досить неприємно. Але це – ще відносно нешкідлива форма набору ваги. Ті, хто не може дозволити собі заплатити за посилене харчування, використовують гормони, які дають бройлерним курчатам або верблюдам для збільшення маси тіла.
Не дивно, що в Мавританії більше ніж 50% жінок страждають від ожиріння (або біля двох третин вільних жінок – близько 20% населення Мавританії є рабами). Звісно, ожиріння веде до діабету, проблем з серцем і передчасної смерті. Мавританські стандарти краси стали настільки серйозною проблемою для здоров’я нації, що призвели навіть до урядового втручання. В якийсь момент програма боротьби з насильницькою «годівлею наречених» могла навіть похвастатися значними успіхами – на початку XXI століття серед дівчат віком від 7 до 19 років навмисно перегодовували тільки одну з десяти осіб. Але зараз все вертає «на круги своя» – традиція і консерватизм перемагають. Але чи варта вірність традиції здоров’я та страждань?
