Проблеми, що виникають під час шугарінгу і після нього
Шугарінг – непроста процедура. Вона виходить не зразу і не у всіх. Хтось намагається робити шугарінг самостійно, вдома – і у нього виникають певні проблеми. Ще хтось іде на чергові одно, двох, чи трьохденні супер-пупер-курси цукрової епіляції – і після них виявляє (не без допомоги невдоволених клієнтів), що чарівних пігулок не буває і все не так просто, як розписували організатори навчання. Хтось йде на процедуру до надомного майстра-самоука і потім дивується: чому ж так розхвалений шугарінг дає неочікуваний і не дуже приємний результат. У кожному з цих випадків (як і в багатьох інших ситуаціях), корисно знати справжні причини проблем і невдач – для того, щоб мати можливість ці причини усунути.
Основна причина, за якої не виходить шугарінг – нестача кваліфікації та практики. В цьому випадку виникають багато найрізноманітніших складнощів; і виникають вони в дуже різних комбінаціях: паста залипає; після процедури залишається вросле волосся та синці на шкірі, волосинки не хочуть видиратися; недосвідчений майстер може навіть травмувати. В такому випадку рішення очевидне й просте (хоч його простіше знайти, ніж реалізувати) – вчитися і тренуватися. Є декілька правил, які можуть зробити навчальний процес простішим, ефективнішим і безпечнішим.
- Починайте тренуватися з простих ділянок, і, лише коли у вас все буде виходити, переходьте до більш складних. Спершу – ноги, за ними – пахви, потім руки і, нарешті, бікіні.
- Якщо ви початківець, вибирайте більш «жорсткі» пасти; і тільки з часом, з набуттям достатнього досвіду, переходьте до більш м’яких паст.
- Перед робото. нагрівайте пасту до температури тіла (для цього іноді досить просто потримати її певний час у руці).
- Використовуйте тальк: посипайте їм шкіру – паста легше відривається від шкіри, присипаної тальком, і це зменшує ризик «залипів», можливість виникнення синців і спричинення травми.
Це – загальні рекомендації; насправді кожен випадок є індивідуальним – і найефективнішим вирішенням проблеми буде знайти досвідченого наставника, який пасуватиме саме вам.
Перейдемо до більш визначених проблем.
Не видаляється коротке жорстке волосся
Якщо у вас не видаляється коротке й жорстке волосся – варто скористатися з більш «жорсткої» й густої пасти для шугарінгу з кращими адгезивними якостями. Якщо при такому волоссі у вашої клієнтки ще й ніжна шкіра (таке часто буває у рудих) – присипайте ділянку, яку епілюєте, тальком – щоб паста менше приставала до шкіри і не травмувала її.
Паста для шугарінгу тане і розтікається
Якщо під час роботи паста для шугарінгу тане (і це не має відношення до якості пасти) – то, скоріш за все, у робочому приміщенні занадто висока температура або занадто висока вологість. Під час спеки погіршити ситуацію може ї потіння – паста набирає вологу не тільки з повітря, але й зі шкіри клієнтки або з рук майстра. В принципі, методи вирішення обох цих проблем співпадають.
Влаштуйте протяг (за допомоги відкритих вікон, вентилятора або відповідної функції кондиціонеру) – легкий вітерець прискорить випаровування вологи та знизить температуру – як шкіри, так і повітря.
Запропонуйте клієнтці прийняти прохолодний душ – це трохи знизить температуру шкіри.
Присипте шкіру тальком – професійні тальки добре вбирають надмірну вологу.
Одягніть рукавички (навіть якщо ви робите процедуру собі) – вони стануть чимсь на зразок ізолятору; паста не буде танути від тепла ваших рук і в неї не буде попадати волога з вашої шкіри.
Паста «залипає»
Якщо ви «залипли» – найважливіше не панікувати. Зупиніться на секунду, глибоко вдихніть, розслабтеся, нагадайте собі, що, в крайньому випадку, цукрова паста добре змивається, – і продовжуйте роботу: ви обов’язково впораєтеся.
Щоб вийти з «залипу» треба зняти надмір залиплої пасти – приберіть все, що зможете видалити, не відриваючи пасту від шкіри. Пасту, яка розтеклася по тілу можна зняти за допомогою бандажа чи за допомогою іншої пасти. Якщо ви знімаєте «залип» за допомогою іншою пасти
- присипте залиплу пасту тальком;
- візьміть невеликий шматок більш густої, «жорсткої» пасти;
- покладіть його на край «залипу»;
- примніть (але не розмазуйте!) – так, щоб залипла паста перемішалася з новою;
- видаліть пасту як зазвичай – у керунку від краю до центру «залипу».
Справлятися з «залипами» бажано вчитися у досвідченого майстра, на словах це складно пояснити. Так що, якщо ви збираєтесь працювати з шугарінгом професійно – не жалійте часу на навчання. Але навіть професіоналу іноді краще не експериментувати, а просто змити пасту, присипати шкіру тальком і почати від початку – у тих випадках, якщо «залип» трапиться, наприклад, у місці, де можна легко нанести клієнту травму. Якщо ж ви самі собі робите шугарінг дома – то краще просто змийте невдачу та продовжуйте роботу новим шматком пасти.
Взагалі ж непогано тримати під рукою бандажі для епіляції (або звичайні полотняні стрічки) – за їх допомоги можна легко зняти з тіла залишки цукрової пасти.
Завжди змивайте залиплу пасту і навіть не намагайтеся її зняти руками у наступних випадках:
- Якщо коло «залипу» на шкірі з’явилося почервоніння, подразнення.
- Якщо ви «залипли» у місці, де є ризик нанести травму (біля статевих губа, пірсінгу).
- У місцях з особливо ніжною шкірою – як і в місцях з загрубілою шкірою (лікоть, згин руки або ноги, внутрішня поверхня стегон тощо).
У досвідчених майстрів інколи трапляються «залипи» через неправильно вибрану пасту: паста може не підходити, наприклад, для роботи за високих температур і тому подібне. Пасти низької якості також мають тенденцію до залипання.
Ще однією, не самою відомою причиною «залипів», може стати нагрів пасти для шугарінгу. Тепло розширює пори, «розпушує» верхній шар шкіри, в наслідок чого адгезія між тілом і пастою збільшується. Паста гірше відривається від шкіри і…
Є декілька хитрощів, які дозволяють значно знизити можливість «залипнути».
- Якщо ви початківець в шугарінгу – використовуйте густу і «жорстку» пасту: такою простіше працювати і вона менше схильна до «залипів».
- Присипайте перед процедурою і в процесі роботи шкіру тальком – поверх тальку паста менше липне до шкірі.
- Попереджуйте клієнтів про те, що перед епіляцією недопустиме використання кремів (особливо жирних), лосьйонів та інших косметичних засобів, що містять жири і олії, на тій ділянці, яка буде епілюватися.
- Можна додатково знежирити шкіру перед епіляцією спеціальними професійними засобами – запропонуйте клієнтці, наприклад, промити епільовану зону господарським милом. Або засобом з ПАР.
Після шугарінгу залишаються не видалені волосинки
Зазвичай паста не захоплює волосся, якщо її наносять або відривають неправильно. Для того щоб правильно нанести й відірвати пасту, вам треба – в першу чергу! – розуміти в якому напрямку волосся росте. У вас не виникне складнощів з визначенням напрямку росту волосся, якщо ви маєте хорошу підготовку і під час навчання вам роз’яснили специфіку росту волосяного покриву на різних ділянках тіла. Якщо ж ви навчаєтесь самостійно – вам доведеться спиратися на спостереження й досвід. Просто уважно придивляйтесь до волосся. Складніше справа мається з відривом пасти: відпрацювати правильну техніку відриву можна тільки під наглядом досвідченого майстра, а закріпити її та довести до автоматизму – тільки через постійну практику.
Існують і всілякі хитрощі: наприклад, при роботі з довгим волоссям пасту варто наносить за ростом і відривати проти росту; а при роботе з коротким волоссям – навпаки: наносити проти росту, а відривати за ростом.
Після шугарінгу залишається вросле волосся
Причини появи врослого волосся (як і способи боротьби з ним) розглянуті у статті «Вросле волосся після шугарінгу». У більшості випадків для того, щоб вирішити проблему – достатньо вдосконалити техніку і набратися досвіду. І варто звернути увагу на те, що «чарівні пігулки» (на зразок всяких чудодійних засобів від врослого волосся) або не вирішують проблему взагалі, або «лікують симптом, а не хворобу». Правильна техніка виконання процедури – основа усього.
Після шугарінгу лишається подразнення
Якщо після шугарінгу на шкірі залишається подразнення – причин може бути декілька.
Деякі називають подразненням прищі та запалення, що викликані врослим волоссям. Тут – тільки працювати над своєю технікою (дивіться вище).
Найбільш розповсюджена причина виникнення подразнень на шкірі – невиконання санітарно-гігієнічних норм. У даному випадку (як і в багатьох інших) чистота – запорука здоров’я. Можливість помитися до і (особливо) після процедури – критично важлива. Значно знизити ризик «санітарно-гігієнічних» подразнень можна використовуючи спеціальні антисептичні засоби. А якщо вам доводиться працювати там, де немає можливості помитися – використання таких засобів є обов’язковим. Але не будемо тут розводитися на цю тему – у нас вже запланована стаття, присвячена питанням обробки шкіри перед шугарінгом та догляду за проепільованою зоною (підписуйтесь на нас у Messenger на нашій сторінці в ФБ – і ви її напевно не пропустите).
Зверніть увагу на те, що не всі антисептики підходять для обробки шкіри до і після шугарінгу – деякі з них самі можуть стати причиною подразнення.
Також важливо уважно стежити за наявністю протипоказань до виконання процедури – як тимчасових, так і постійних.
Подразнення на шкірі може виникнути і через пасту – деякі пасти для шугарінгу містять компоненти, які можуть викликати алергію. Спробуйте наступного разу зробити проблемній клієнтці епіляцію іншою маркою пасти – якщо подразнення не з’явилось, то причина була в алергії на один з компонентів засобу для епіляції. Домашні, «самоварні» пасти можуть містити надмірну кількість кислоти, яка може подразнювати шкіру.
***
Ось ми й перечислили основні проблеми шугарінгу. Звісно, не всі; але інші – специфічні та зустрічаються досить рідко. Добра новина: проблеми можна мінімізувати.
Отже, для того, щоб уникнути проблем, потрібні лише три речі:
- Кваліфікований майстер.
- Достатньо якісні пасти, які відповідають поставленим завданням.
- Виконання базових санітарно-гігієнічних норм.
Все це в людських силах.