Миття – невід’ємна частина нашого існування. За миттям ми проводимо більше ніж рік з усього нашого життя. На нього йде третина використаної нами води.
Миття – це видалення бруду зі шкіри. Що ж таке бруд? Це:
- Курява
- Сажа
- Піт
- Продукти розпаду шкірного сала
- Косметика
- Інші органічні та неорганічні речовини
У кожному конкретному випадку склад бруду індивідуальний. Він залежить від оточення, від того, чим ми займаємося та від багатьох інших чинників. Коли бруд потрапляє на шкіру, його частки покриваються шкірним салом. І виходять маленькі капсули у жировій оболонці.
Бруд можна змити зі шкіри водою. А ще краще – водою з милом. Мило змиває бруд завдяки солям жирних кислот. Солі жирних кислот – дуже дрібні частки з від’ємним зарядом. Вони притягуються до жирової капсули, яка утримує в собі частки бруду; обволікають її з усіх сторін; капсула втрачає зв’язок з поверхнею шкіри та кислотною мантією – і легко змивається з тіла.
Мило з’явилося дуже давно: милоподібні речовини віком у 4500 років знаходили у шумерських містах. У середньовіччі (IX-X віки) мило вже робили у Південній Франції, Іспанії та Італії. З того часу бере початок слава марсельського і кастильського мила; а назва італійського міста Савона до цих пір збереглося у назві власне мила (le savon – мило французькою). Масове виробництво мила бере початок з XIX століття – і відтоді воно доступне для всіх, а не тільки для сильних цього світу.
Попервах мило робили з жиру (тваринного жиру або рослинної олії) і лугу – це те класичне брускове мило, яким ми користуємося донині. У середині XX сторіччя виникли і інші види мила – рідке, синтетичне, гіпоалергенне, косметичне.
У синтетичному милі замість солей жирних кислот діють синтетичні поверхнево-активні речовини (ПАР-и). Решта видів мила отримують через включення різноманітних добавок (включаючи згадані вже ПАР-и) та використання нових технологічних прийомів.
Що треба враховувати при виборі та використанні мила?
- Вибирайте мило, яке підходить для вашої шкіри. Зволожуюче – для сухої шкіри, наприклад.
- Старайтеся вибирати мило без синтетичних барвників або ароматизаторів – особливо якщо йдеться про мило для обличчя або для інтимної гігієни.
- Старайтеся вибирати мило з нейтральним pH, який відповідає pH шкіри (4-6,5). Лужне мило (у звичайного брускового мила pH – 9-10) сушить шкіру і шкодить її кислотній мантії, наслідком чого можуть стати подразнення.
- Не зловживайте миттям; особливо миттям з милом. Занадто часті процедури нищать вашу кислотну мантію, а, значить, зле впливають на захисні властивості шкіри.
- Віддавайте перевагу душу над ванною – довге перебування у ванні вилужує шкіру, порушує її захисні функції.
- Умивайтеся злегка теплою водою.
- Не треба сильно терти шкірю – це не впливає на якість миття. Хіба що йдеться про якісь субстанції, які дійсно потребують активного втручання. Але якщо ви не бачите у себе на щоці яскраво-зеленої плями олійної фарби, необхідності у активному скоблінні власної особи немає. Це стосується і відлущування мертвих рогових клітин. Їх не треба відлущувати. Якщо у вас здорова шкіра – вони відпадуть самі.
- Там де у вас ніжна шкіра (обличчя тощо) – легко «промакуйте» її рушником, а не тріть.
Вибирати натуральне мило чи синтетичне? Складно сказати. Синтетичне мило завжди має нейтральний pH – але багато традиційних мил зараз регулюються до нейтрального рівня pH. Ніби у натуральному милі використовують натуральні олії і у них більше поживних речовин. Але багато «натуральних» мил виробляють з тих самих ПАР-ів, що й синтетичні, а частка «чудодійних» екзотичних олій в них складає десяті долі проценту – навіть для запаху не вистачає. Крім того, багато з натуральних олій включають речовини, які можуть викликати алергію. А миють і традиційні і синтетичні мила однаково чисто…
Так що вибір залежить тільки вид ваших персональних пристрастей. Тільки уважно читайте етикетки і додержуйтесь вищенаведених порад. І тоді у вас точно буде здорова й чиста шкіра.
«Cosmetic Dermatology. Products and Procedures» , ed. Zoe Draelos; Chichester: Wiley Blackwel, 2016.
«Handbook of Cosmetic Skin Care», ed. Avi Shai, Howard I. Maibach, Robert Baran; London: Informa, 2009.
«Что скрывает кожа. 2 квадратных метра, которые диктуют, как нам жить», Адлер Йаэль; Москва: Издательство „Э“, 2017.
