Професіональна процедура цукрової епіляції відрізняється від домашнього шугарингу не тільки технікою виконання, але й використанням додаткових засобів, якими часто нехтують при самостійній роботі. Хоч – насправді – було б розумніше їх використовувати.

Тут ми розглянемо застосування присипок у шугарингу (рівно як і в інших методах видалення волосся).

Головні питання, які виникають у процесі епіляції:

• Які присипки використовувати?
• Як їх правильно застосовувати?

Отже, розберімося, що стоїть за терміном “присипки для шугарингу”. Якщо розглядати професійні продукти для епіляції, то зазвичай це сипучі речовини, включені у суміші на основі тальку. Інколи вони так і називаються “тальк для шугарингу”. У таких складах звичайно використовуються: очищений тальк, діоксид титану, крохмалі, слюда, рисова мука, молоті частки лікувальних рослин, їх екстракти, спеціальні інгредієнти (наприклад, ензими), антисептичні додатки та ін.

Для стандартного процесу шугарингу головна вимога до присипок – добре вбирати вологу, підсушувати шкіру – й при цьому легко розподілятися по поверхні. Решта властивостей теж важливі, але вони другорядні або мають специфічні завдання. Це, наприклад, може бути легкий ефект пілінгу (очищення шкіри від ороговілих часточок), або антибактеріальний ефект; або протиподразнювальну, охолоджуючу, знеболювальну дію тощо.

При виборі присипок варто звернути увагу на їх реальну поглинаючу здатність. Мало користі від  легкої субстанції з приємним запахом (крім «спа-ефекту»), якщо вона не зв’язує вологу. Тут не варто вірити обіцянкам, а треба тестувати різні продукти (і присипки, які виробник позиціонує як «професійні» або «спеціальні» – не виключення). Для майстра епіляції будуть корисними присипки з охолоджуючим-відволікаючим ефектом, а також з антибактеріальними та протигрибковими агентами. Такі склади зроблять процес шугарингу комфортнішим і безпечнішим як для майстра, так і для клієнта. Як свідчить наш досвід, для того, щоб вирішувати весь спектр виникаючих завдань у студії шугарингу варто мати як мінімум три різних варіанти присипок різного призначення. Як правило, це:

• Тальк з дуже сильним вологопоглинаючим ефектом – він буде незамінним у спеку та при підвищеній вологості повітря.
• Присипка з протизапальним та протиподразнюючим ефектом – вона допоможе, наприклад, швидко зняти почервоніння, коли ви видаляєте волосся на обличчі.
• Присипка, що містить бактерицидні, фунгіцидні та подібні компоненти – вона добрий помічник при травмованій шкірі або врослому волоссі.

Чи треба використовувати весь арсенал професійних засобів при домашній епіляції? Не обов’язково. Зазвичай вдома достатньо якісного стандартного тальку-присипки. Таке рішення також буде й економічно більш вигідним. Але якщо ви стикаєтесь з врослим волоссям, подразненнями або з сильним відчуттям болю під час процедури – придивіться до спеціальних, професійних продуктів.

І це стосується не тільки присипок.

Зупинимося на деяких окремих інгредієнтах присипок.

По-перше, сам тальк. Часто стає питання про безпечність використання тальку. Переконання про те, що тальк становить небезпеку для здоров’я зобов’язане своїм існуванням тому, що до 1970-х років у тальку, що добувався на певних родовищах, містилася значна частка азбесту. Небезпечним був не тальк, а саме азбест. Азбест є доведеним канцерогеном, натомість переконливих даних про канцерогенні властивості власне тальку на цей момент не існує: вважається, що сам по собі тальк раку не спричиняє. Друга причина існування переконання про шкідливість тальку: за використання застарілих технологій обробки тальку до нього могли потрапити шкідливі мікроорганізми. Але з 1976 року вимоги до видобутку, очищення та технології виробництва тальку стали значно суворішими. Проте, склади на основі тальку можуть викликати алергічні реакції. Якщо так відбувається – просто замініть тальк присипкою на основі крохмалів, слюди або муки.

Ензимні додатки. Процент введення таких інгредієнтів є суворо регламентованим. Але тут все не так просто. Повторне нанесення «ензимних» присипок – ще й ще – може збільшити концентрацію ферментів і спричинити подразнення та «перепілінг» шкіри. Продукти, що містять ензими, не варто використовувати безсистемно у домашніх умовах, а тільки під наглядом кваліфікованого майстра-косметолога. І, використовуючи їх, не перевищувати рекомендовані дози. Взагалі, на нашу думку, кращими й безпечнішими є ферментні продукти на основі гелів – вони швидше й точніше діють, а концентрація активних речовин у них легше визначаються. Такі засоби для тіла, як і для обличчя мають використовуватися не на регулярній основі (постійно, на кожен день), а обмеженим у часі курсом. Чому? При повторній стимуляції шкіри можливим є її загрубіння, пересушування. Тому використання «ензимних» засобів передбачає використання з ними у комплексі відновлюючих кремів, лосьйонів тощо.

Інші додаткові компоненти у присипках, вирішуючи певні завдання, можуть також викликати й алергічні реакції. Тому до вибору присипки варто підходити так, як і до вибору косметики у цілому. Якщо у вас, наприклад, є алергічна реакція на ментол – охолоджуючі присипки з ним використовувати не треба.

Також не варто використовувати професійні присипки для епіляції в регулярному, щоденному домашньому догляді. Якщо вони, звісно, для цього спеціально не визначені. Використання таких продуктів без прийняття необхідних засобів перестороги та без суворого дотримання правил виконання процедури – може привести до пересушування шкіри та погіршення її стану.

Застосування тальків та присипок під час процедури шугарингу.

• Тальк використовують перед нанесенням пасти для шугарингу з метою прибирання надмірної вологи зі шкіри та вбирання вологи у місцях активного потовиділення. Всі зони епіляції присипаються тальками (присипками) тільки за високої вологості повітря та при спекотній та паркій погоді.
• Також тальк є прокладкою-бар’єром на поверхні шкіри для дуже жорстких паст та пом’якшує їх травматичну дію. Він механічно захищає шкіру у чутливих місцях.

Враховуйте, що:

• Після нанесення сорбуючого продукту треба почекати кілька хвилин перед початком роботи, щоб дати тальку можливість «спрацювати». Це стосується також і ензимних присипок – їм потрібен час, щоб проявився ефект.
• Антибактеріальні присипки рекомендується наносити як перед процедурою, так і під час неї, і після неї.
• Спеціальні присипки треба наносить точково на запальні елементи або ділянки.
• Присипки часто використовують для виходу з «залипів» – вони ущільнюють цукрові пасти, знижують їх липкість,  пластичність.

Деякі пасти вже містять сорбенти (як, наприклад, наші пасти «Шугарекс») – та використання присипок на всій поверхні тіла при роботі такими пастами не є раціональним. Має сенс їх використовувати тільки у проблемних місцях.

Підсумуємо:

• Присипки необхідні як у кабінеті майстра, так і для домашньої епіляції.
• Стандартна сорбуюча присипка має бути якісною та містити лише безпечні інгредієнти, схвалені до використання у косметичній, харчовій та фармацевтичній промисловості.
• Підбор додаткових присипок має бути раціональним та свідомим.
• У специфічних продуктів має бути точне дозування та рекомендації з використання.