Як зробити так, щоб мехенді трималася якнайдовше? Як доглядати малюнок хною? Все дуже просто. Дотримуйтесь п’яти нехитрих правил – і ви зможете носити свій малюнок довго і з задоволенням.

Прослідкуйте за тим, щоб для нанесення малюнку майстер використовував якісну хну. Це має бути хна саме для мехенді, для розпису на тілі, а не для волосся – вона може бути у порошку або в конусі/тюбику, готова до використання. Відрізняється хна для тіла від тієї, що для волосся зазвичай використаною сировиною (на хну для мехенді йде більш молоде листя – воно містить більше барвника) і якістю помелу (хна для тіла змелена дрібніше). Також бажано, щоб хна була останнього врожаю: її збирають у жовтні-грудні, таким чином, наприклад, у 2017 році використовували врожай кінця 2016 року, а у 2025 – краще буде використовувати врожай жовтня-грудня 2024-го.

Після того, як вам нанесли хну на шкіру – будьте терплячими. Для того, щоб колір натуральної хни добре проявився, їй необхідно хоча б чотири години. протягом цього часу (а якщо можливо – і довше) не варто знімати з тіла утворену хною скоринку. Ідеально буде, якщо ви “запечатаєте” хну, зробите щось на зразок парника – для цього обертають розпис целофановою плівкою, наносять на малюнок цукрово-лимонний сироп або лак для волосся тощо. Чим довше скоринка  з хни буде зберігати свою цілісність – тим більш яскравим і стійким буде малюнок; тому бігом 4-12 годин після нанесення мехенді варто утримуватися від надмірного й активного руху, миття (у місці розташування малюнку), купання та інших зовнішніх впливів, через які скоринка з хни на вашому малюнку може осипатися.

Правильно видаляйте пасту з хни. Ні в якому разі не змивайте хну, а просто зішкрябайте її – за допомогою тупої сторони ножа, пластикової картки, дерев’яного шпателя або чогось у цьому роді. Якщо вам не вдалося таким чином зняти всю пасту – скористуйтеся з олії. Увітріть її в малюнок, а потім зітріть рушником (краще одноразовим або непотрібним) або серветкою – рештки хни зітруться разом з олією.

Старайтеся не мити ділянку шкіри з малюнком так довго, як зможете. Коли миєте мехенді – намагайтеся використовувати менше мила та сильно малюнок не терти – при активному митті забарвлені клітини шкіри відлущуються швидше і мехенді тьмянішає. Перед миттям можна намастити малюнок олією – тонка плівка жиру частково захистить його від впливу води та мила.

Не голіть ту ділянку, де знаходиться мехенді, не використовуйте на ній скраби, пілінги та засоби, що містять кислоти, нафту або ацетон.

Ці п’ять правил дозволять вам подовжити життя вашої мехенді. Хоча, все одно варто пам’ятати, що малюнок зійде, як тільки відлущаться всі ті шари шкіри, до яких проникнув барвник. Якщо хочете – почитайте, як хна забарвлює шкіру і наскільки довговічним взагалі може бути мехенді.

До речі, все вищеозначене має і зворотну дію. Якщо хочете видалити мехенді – ретельно і часто тріть її мочалкою з великою кількістю мила, пройдіться по ній бритвою, обробіть скрабом та/або пілінгом. Якщо, звісно, вам вистачить бездушності та жорстокості для того, щоб знищити витвір мистецтва. Правда, нищення витвору мистецтва теж може бути витвором мистецтва – одного разу знаменитий американський художник Роберт Раушенберг (будучи, правда, ще молодим і невідомим) взяв пляшку віскі та заявився в гості до старшого і маститого колеги — Віллема де Кунінга. Навіщо? Попросити у метра його малюнок… щоб цей малюнок стерти, створивши таким чином витвір мистецтва під назвою «Стертий малюнок де Кунінга». Брат за ремеслом пішов на зустріч молоді; правда, постарався вибрати щось, що було б дуже складно знищити. Але молодість перемогла — Раушенберг старався безперервно цілий місяць, але зображення стер.