Якщо ви вирішили зробити собі татуювання – будьте обережні. Ваша шкіра може опинитися у колекції, від якої кров крижаніє в жилах. Тому, йдучи у татуювальний салон, впевніться, що поблизу немає людини з зображення: це доктор Кацунарі Фукусі, який демонструє зняту з людини татуйовану шкіру.

Доктор Кацунарі – мисливець за тату. Його жахлива колекція нараховує понад сто експонатів, більшість з яких є цільні, зняті з людей шкіри.

Кацунарі Фукусі – продовжувач справи свого батька, який почав цей бізнес у 1920-х роках. Тоді доктор Фукусі (батько Кацунарі) працював лікарем у благодійній лікарні для бідних. Відомі випадки, коли добрий лікар оплачував своїм пацієнтам татуювання у найкращих майстрів Японії.… Звісно, для того, що б врешті заволодіти їх шкірою…

За рідкими свідоцтвами людей, які знали цю родину, доктор Фукусі починаючи з ніжних літ брав сина з собою у татуювальні салони… і не тільки. Отже, нічого дивного нема в тому, що жахлива колекція після смерті лікаря перейшла до його сина, який додав до неї понад два десятки людських шкір.

До речі, ані на тілі батька, ані на тілі сина не було й нема жодного татуювання… Видимо, в них були дійсно вагомі причини для того, щоб відмовитись від татуювань…

P.S.: Не треба лякатися – колекція знаходиться на медичному факультеті Токійського університету; її виникнення пов’язане з дослідженнями раку шкіри, які проводили батько й син; а експонати потрапляють до колекції тільки за заповітом і за добровільної згоди дарувальників.

Dr. Katsunari Fukushi, a Japanese doctor, curates a chilling collection of over 100 tattooed human skins, continuing his father’s legacy from the 1920s. Originally started by his father, a physician in a charity hospital, the collection was linked to skin cancer research. The elder Fukushi reportedly funded tattoos for patients, later acquiring their skin posthumously with consent. Katsunari, trained from a young age, expanded the collection with over 20 additional specimens. Housed at Tokyo University’s Medical Faculty, all skins are donated voluntarily via wills. Notably, neither father nor son bore tattoos, hinting at their deep understanding of the practice. This macabre yet scientifically significant collection fascinates and educates, offering a unique glimpse into medical history and tattoo culture.