Є рослини, які так само варто мати вдома, як і запасну лампочку. Наприклад – алое. Це дивне творіння природи має чудесні лікувальні властивості та може замінити цілу аптечку.

Алое – родом з Африки. Більше за триста шістдесят видів цієї засухостійкої рослини живуть на Чорному континенті, на Аравійському півострові та на островах Індійського океану. Алое росте в кам’янистих та піщаних пустелях, у сухих лісах, в горах та на скелях – всюди там, де тепло (якщо не сказати спекотно) та мало води. Власне нестачі вологи алое зобов’язане своїм соковитим, м’ясистим листям – в ньому рослина накопичує воду для того, щоб пережити сухий сезон. Надто, алое вміє перетворювати воду на слизуватий гель, який має цілющі властивості.

Як цілющий засіб алое використовували з давніх часів: середньовічні травники пишуть про нього, що воно є «основою майже всіх пігулок»; його використовували давні єгиптяни, вавилоняни та греки. Розповідали, що Олександра Великого, після того, як його поранили стрілою під Газою і рана нагноїлася, вилікували саме алое; після цього славетний завойовник возив за собою цілі вози, навантажені чудодійною рослиною та лікував нею після битв своїх непереможних македонців. Також казали, що своєю красою Клеопатра зобов’язана ваннам з алое. Діоскорид у першому столітті нашої ери писав, що алое «…лікує ушкодження [шкіри], загоює та зменшує рани»; також він вказував, що алое знімає запалення та виразки слизових та очей, зупиняє втрату волосся.

У промисловості (косметика, фармацевтика тощо) використовують екстракт алое (його можна отримати від будь-якого виду алое) та гель алое (його отримують наразі виключно з Aloe vera). Всі види алое (та їх похідні) містять масу корисних для нас активних речовин. Алоїн (одну з активних речовин алое) використовують у фармакології як могутнє проносне. Деякі речовини ще в чистому вигляді не використовують, але дослідження пророкують їм дуже цікаві перспективи. Наприклад, алое-емодін в експериментах успішно боровся з недоброякісними пухлинами у мишей; а діетилексилфталат, виділений з Aloe vera  дав певний ефект у боротьбі з людськими лейкемічними клітинами. А пюре з листу того ж Aloe vera, якою годували хворих раком лабораторних мишей, за своєю ефективністю не поступалася традиційній хіміотерапії. Певні екстракти з листя Aloe vera  демонстрували навіть антивірусну активність: вони впоралися з вірусами герпесу. І нас ще можуть чекати приємні та цікаві сюрпризи: хімічну композицію гелю алое ще повністю не розкрито.

Взагалі ж дослідами повністю доведена ефективність алое та його похідних для (якщо коротко):

  • Зниження рівня холестерину у крові.
  • Захисту, зволоження та регенерації шкіри.
  • Загоєння ран, опіків та обморожень.
  • Укріплення волосся та стимуляції його росту.
  • Загоєння виразок.
  • Зменшення запалень.
  • Регуляції рівня цукру в крові.
  • Лікування псоріазу.

І екстракт, і гель алое мають антисептичну, загоювальну, протизапальну дію. Крім того, вони зволожують шкіру та збільшують приток крові до неї, що стимулює живлення та регенерацію наших покривів. Гель з Aloe vera (істинного алое, якщо перекласти) має на додаток ще й сильну антиоксидантну активність та – дуже можливо – є ще й ефективним імуномодулятором.

Цікаво, але алое стимулює не тільки регенерацію шкіри, але й ріст волосся. Нас завжди душе тішить, коли ми бачимо його наявність у продуктах для видалення волосся. Ми б навіть над цим посміялися; був би кумедний парадокс: паста для шугарингу видаляє старе волосся та стимулює ріст нового – щоб клієнт якнайшвидше та з якнайбільшим заростом повернувся на процедуру. Але, на жаль, не маємо такої можливості: введення всяких «косметично активних» додатків у пасти для шугарингу не має жодного сенсу. Паста занадто мало часу контактує зі шкірою – і всі ці чудові та корисні екстракти просто не мають часу у шкіру проникнути. Ну, хіба що майстер намаже свою «жертву» пастою та піде годинку побалакати з подружкою, а потім ще півтори години робитиме бікіні. Але таких майстрів вже не залишилося, на щастя.

Але це все – висока хімія; вдома ніхто не буде виділяти з алое окремі активні речовини або виробляти екстракти. Тут варто скористатися досвідом народної медицини. А народна медицина вживає алое для лікування практично всіх ушкоджень шкіри: ран, запалень, опіків, дерматитів, екзем, лишаїв. Лабораторні дослідження навіть демонструють ефективність алое у лікуванні псоріазу. Антисептичні якості роблять алое напрочуд ефективним у лікуванні нагноєнь очей чи застарілих ран; а загоювальні якості цієї чудової рослини значно пришвидшують відновлення шкіри.

Так розрізають алое.

Для того, щоб ваша шкіра могла скористатися з чудових властивостей алое, просто відріжте йому листок; зріжте лезом або гострим ножем колючки збоку; та акуратно розріжте листок надвоє вздовж пласкої сторони. А потім прикладіть м’якотою до рани, опіку або подразнення. І невдовзі воно минеться.

Приймаючи алое всередину – треба не перестаратися; бо діло може закінчитися сильним подразненням кишечнику та діареєю. Але в невеликих кількостях алое може бути цілком корисним (і не тільки, як проносне – проносна дія починається при дозі алое від 0,5 г): при гастритах перед їдою п’ють по десять-двадцять крапель спиртового розчину алое (звичайно столова ложка соку алое на 100 грамів горілки); при ангіні та ГРВІ полощуть горло сумішшю соку алое та горілки (1:1) або їдять алое з медом (2-3 краплі соку алое на чайну ложку меду). Враховуйте, що максимальний вміст алое у харчових продуктах не має перевищувати 0,2% у рідких продуктах та 0,5% у сухих.

«Aloes. The genus Aloe», editor: Tom Reynolds; Boca Raton: CRC Press, 2004.

«Breverton’s Complete Herbal. A Book of Remarkable Plants and Their Uses Based on Culpeper’s The English Physitian of 1652 and Compleat Herball of 1653», Terry Breverton; New York: Quercus, 2011.

«De materia medica», Pedanius Dioscorides of Anazarbus, translated by Lily Y. Beck; Hildesheim: Olms – Weidmann, 2005.

«Ethnobotany : local knowledge and traditions», editors: Josâe L. Martinez, Amner Munoz-Acevedo, Mahendra Rai; Boca Raton: CRC Press, 2019.

«Leung’s encyclopedia of common natural ingredients used in food, drugs, and cosmetics», Ikhlas A. Khan, Ehab A. Abourashed; Hoboken: John Wiley & Sons, 2010.

«Лікарські рослини і способи їх застосування в народі», Носаль Михайло Андрійович і Носаль Іван Михайлович; Київ: Здоров’я, 1965.

Previous articleЯк хна забарвлює шкіру?
Next articleСтовбурові клітини та косметика