Чоловіки – досить занепокоєні істоти. Вони занепокоєні, наприклад, тим, як переконати жінку до сексу з ними. Це ще доволі природно. Але, крім того, що вони істоти занепокоєні, вони ще й істоти логічні. Тому, якщо у самця homo sapiens виходить переконати когось з ним покохатися, він переходить до наступного пункту програми. «Добре, – каже він собі, – вона згодна піти зі мною до ліжка. І що мені тепер робити? А якщо в мене не вийде!?» І щоб точно вийшло, чоловіки придумали чоловічі афродизиаки: такі чарівні пігулки, після яких у них все виходить (принаймні, у їх переконанні).

Звісно, найпростішим і найбільш логічним рішенням стало проголошення афродизиаками всього того, що нагадує своїм виглядом людські геніталії. Наприклад, банани и перець чилі. Або устриці. Казанова був впевнений в тому, що одна устриця  гарантує один підхід. Правда об’єкт підходу залежав від везіння: інколи це була пожадана дама, а інколи – нічна ваза. В XVIII сторіччі, знаєте, устриці часто бували несвіжими.

Апетитні речі, стається, псуються; але часами на афродизиаки перетворювались речі неапетитні від початку. У Давньому Римі одним з найкращих засобів для демонстрації мужності у ліжку вважався піт великих, сильних і хоробрих гладіаторів (приймати перед статевим актом).

Інші неапетитні речі також підійдуть: амбра (вона утворюється у кишечнику кашалотів – але, принаймні, приємно пахне); ластівчині гнізда (пташина слина і всяке сміття, змішане з відходами життєдіяльності пташенят); зародки каченят; мізки живих мавп… Чого не з’їж заради сексу?

Піт гладіатора, на щастя, можна було отримати, не вбиваючи гладіатора (завдяки цьому деяким гладіаторам вдавалося дожити аж навіть до тридцяти років) – мертві гладіатори, як відомо, не пітніють. А ось носорогам не так пощастило. Ріг носорога вважається сильним афродизиаком (знову ж, через подібність до певної деталі чоловічої анатомії) – але щоб отримати ріг носорога, тварину треба вбити. І кількість носорогів у світі зменшилася з майже мільйона у 1900 році до неповних тридцяти тисяч у 2018. Зараз, кажуть, винайшли синтетичний ріг носорога – може, допоможе. Хоча б носорогам.

Носороги – не єдиний вид тварин, який постраждав від хтивих мавп. Занепокоєні власною потенцією джентльмени їдять та п’ють все, що завгодно: кров кобри та кажанів, пеніси тигрів, шкіру змій та ящірок, вовче та собаче м’ясо, отруйну рибу фугу…

Після такого застосування шпанської мушки (ви точно бачили цих гарних зелених жуків) здається цілком виправданим. Порошки й мазі з цих невинних комах широко використовувались як афродизиак з часів Давнього Риму – і вони дійсно допомагали. Ненадовго. Інша назва шпанської мушки – жук-наривник. Ці комахи виділяють токсин кантаридин. Він – крім сексуального збудження – викликає нариви на шкірі і на слизових (тобто, потрапляючи всередину нас, він руйнує шлункові та кишкові тканини), запалення нирок і ниркову недостатність, ушкодження печінки, порушення нервової діяльності (надмірне збудження або апатію) і, нарешті, параліч. Справедлива (хоч і недостатня) помста за загибель носорогів та жучків.

Але, звісно ж, це все в минулому: прийшло освічене XXI століття, а з ним – віагра, цілком ефективний збуджуючий засіб. Або ні? Носорогів та тигрів продовжують відстрілювати; а містами й селищами ходять дивовижні історії про чудодійні китайські, індійські та тибетські порошки, після яких 90-літний дідок тричі обходить усе жіноче населення райцентру і, залишаючись незадоволеним, наприкінці намагається оволодіти поліційною машиною.

Все ж таки чоловіча логіка бездоганна.

Правда у повній мірі вона проявила себе в афродизиаках для жінок. Але про це якось іншим разом.