Захисти себе сам. На жаль, цей девіз у наш час стає все більш популярним. Думаємо, що й Ви зіштовхувалися з неякісними продуктами та послугами. Біотату у цьому плані не виняток. Розпис хною – заняття, яке вимагає певних знань, навичок та вмінь. Сумно, але не всі ті, хто бере в руки пензлика або конус з хною це розуміють. Як результат – неякісна робота. І добре, якщо проблема тільки у дарма витрачених грошах та у зіпсованому настрої – відсутність необхідних знань або моральних принципів у “майстра” мехенді може навіть нести загрозу для Вашого здоров’я… Як же уникнути безвідповідальності та непрофесіоналізму? Як себе убезпечити?

Вихід один – клієнт мусить сам знати і розуміти процес; мусить розуміти,  що саме йому роблять. Мати достатньо інформації для того, щоб контролювати майстра, який робить йому малюнок. Для того,щ б Вам в цьому допомогти, ми вирішили написати цю невеличку “пам’ятку”. Отже, давайте по порядку.

Хна

Хна. Шкода, але багато “майстрів” просто не знають того матеріалу, з яким вони працюють. Через це вони Вас можуть ввести в оману як відносно тривкості або кольору малюнку, так і відносно нешкідливості матеріалу, який наноситься Вам на тіло. Щоб уникнути подібних неприємностей, Ви повинні знати, які матеріали зазвичай використовують для розпису хною. Це:

  • натуральна хна
  • хна з додатком натуральних барвників
  • хна з додатком синтетичних барвників
  • хна з урзолом/PPD
  • чистий урзол

Давайте поговоримо про це детальніше.

Натуральна хна. По-перше, це готова хна в конусах або в тюбиках. Вона розведена та упакована у фабричних умовах і повністю безпечна для здоров’я. У неушкодженій упаковці може зберігати всі свої якості протягом кількох років, але найкращий результат дає протягом року від дати випуску. У відкритій упаковці може зберігатися у холодильнику кілька тижнів і навіть місяць.  По-друге, Ви можете зіткнутися з пастою, яку приготував майстер самостійно. Зазвичай це сухий порошок хни, розведений у теплій воді з додаванням чаю, лимонного соку, цукру тощо  – кожен майстер має свої “секретні інгредієнти”. Такі додатки можуть покращити результат – малюнок буде більш яскравим і тривким, але є і інший бік медалі. Не дуже “чистоплотні” майстри можуть використовувати звичайну хну для волосся – дешевшу і нижчої якості. Це впливає на колір малюнка; і в хну доводиться для посилення барви додавати досить дивні речі – татуювальну фарбу, урзол (доволі небезпечну речовину, про неї нижче)… Так що погоджуйтесь на малюнок саморобною пастою з хни тільки у тому випадку, якщо Ви повністю довіряєте майстру. Або якщо офіційно працевлаштований майстер сидить у легальному салоні – хоча салони теж бувають різні. Взагалі ж враховуйте, що колір натуральної хни змінюється у рамках помаранчевих, коричневих, вохристих, цегляно-червоних або золотаво-коричневих відтінків (і ніяк не може бути чорним). На тілі натуральна хна тримається зазвичай до двох-трьох тижнів.

Хна з додатком натуральних барвників. Така хна також може вам зустрітися у фабричних конусах і тюбиках або в пасті “домашнього” виготовлення. До неї можна віднести все, що сказане вище про натуральну хну. Єдина її відмінність є в тому, що до порошку хни для осягнення потрібного відтінку або кольору додають барвники натурального походження (індиго, каву, різноманітні трави, кольорові глини тощо). Така хна може бути практично будь-якого кольору: чорного, білого, синього, жовтого, різних відтінків червоного, коричневого та помаранчевого. Малюнок, нанесений такою хною, може зберігатися на шкірі протягом коротшого часу, ніж розпис натуральною хною. Він може триматися і три – чотири дні, і тиждень; але цілком може і ті ж два-три тижні, що й натуральна хна.

Хна з додатком синтетичних барвників. Це звичайно готова хна в тюбиках або конусах. До неї можна застосувати все те, що сказане про хну з натуральними барвниками. Відрізняється вона тим, що замість натурального пігменту до неї додають синтетичний пігмент або речовину. Часто це цілком безпечні інгредієнти – татуювальна фарба, анілін, харчові барвники. Ці компоненти дають хні більш яскравий та насичений колір, але помітно зменшують тривкість малюнку – розпис, який виконано хною з синтетичним барвником вряд чи буде триматися більше тижня… А, наприклад, хна з татуювальною фарбою невисокої якості може ще й відбитись на одягу або на подушці. Так що, за можливості, вибирайте натуральний продукт.

Хна з урзолом/PPD. Урзол або PPD – хімічна речовина, що використовується у шкіряній промисловості для забарвлення шкір. Від добавок, згаданих у попередньому абзаці, він відрізняється двома речами:

  • урзол (PPD) так само як і хна вбирається шкірою; тому при використанні хни з урзолом тривкість малюнку наближається до тривкості розпису, зробленого натуральною хною;
  • урзол (PPD) є небезпечним – це токсична речовина.
Щоб Ви більш серйозно віднеслися до інформації про урзол/PPD та не брали це за жарт, панікерство або підступи натурально-хенного лобі – розміщаємо тут цю малоприємну фотографію. Десь так може презентуватися Ваш малюнок “чорною хною” за два-три дні після нанесення.

У чому небезпека? Урзол може викликати щось на зразок гострої алергічної реакції, яка нагадує гострий хімічний опік. Ймовірність такої реакції у людей, що ніколи не мали діла з урзолом за різними даними становить від 3% до 8%. Але у PPD є одна “чудова” властивість – він накопичується у організмі та не виводиться. Тому з кожним наступним малюнком ризик отримати собі проблему збільшується у багато разів. Урзол надає хні чорний колір (але може забарвлювати хну і в жовтий, червоний і темно-коричневий); часто хна з урзолом/PPD криється під назвою “чорна хна”. Продається в порошку (паста з урзолом, яка до використання зберігалася протягом доби й більше може підвисити ризик небажаної реакції процентів до 80% – це залежить від вмісту урзолу/PPD). В багатьох країнах використання PPD на живих людях заборонено; а там, де це дозволено – вміст урзолу/PPD зазвичай не може перевищувати 1% (де-не-де – 3%); але порошок, який виготовляють у Китаї, Індії, Росії та Україні, може містити фактично чистий урзол.

Чистий урзол. Вище ми вже сказали, що це хімічна речовина, яку використовують для промислової окраски шкір. Тим не менш, на курортних набережних або у «самодіяльних» майстрів можна почути на пропозицію зробити тимчасове татуювання чистим урзолом. В принципі, є певна ймовірність, що на перший раз – обійдеться.

Малюнок

Вам, певно, доводилося чути заяву “Будь-який каприз за Ваші гроші!”. Можливо, така заява Вам навіть сподобалася. На жаль стосовно до біотату (і не тільки) ця фраза часто означає приблизно наступне: “Ось ще, буду я ламати голову, що б тобі запропонувати… Придумай собі сама (сам) що-небудь, я тобі сбацаю це нашвидкоруч, а ти мені швиденько заплатиш бабки та зникнеш подалі…” І якщо Вам малюнок не сподобався – що ж… ви самі його собі вибрали; які претензії? Так що ж треба врахувати при виборі малюнку?

Малюнок мехенді у класичному індійському стилі. Вражає, правда? Але якщо Ви придивитесь до нього дуже уважно – ви побачите і нерівні лінії, і потьоки, і розриви… Але загальне враження – захоплення красою розпису.

Хна “не любить” великих площин. Наприклад, силует американської статуї Свободи вряд чи буде добре виглядати намальованим хною. Колір забарвленої хною ділянки шкіри залежить від багатьох факторів: кількості нанесеної хни та товщини шару пасти, часу експозиції, товщини та структури шкіри… Через це осягнути рівного кольору майже неможливо – і хна, нанесена на велику ділянку шкіри буде виглядати розляпувато і неохайно. Якщо Ви дуже хочете собі малюнок-силует (плейбоївського кролика або мапу Франції) – старайтесь, щоб цей малюнок був невеликим, не більшим за 5 сантиметрів.

Хною дуже важко провести чітку й рівну лінію – як майстер не старається, а десь він вичавить трішки більше хни, десь хна ляже трішки густіше, а десь швидше засохне і відвалиться. В результаті, якщо ви будете уважно розглядати лінії мехенді, ви десь обов’язково виявити нерівний край, різницю у кольорі та товщині лінії… Такий вже матеріал. Тому там, де розпис хною має давні традиції (Індія, «арабський світ»), зазвичай використовують “ажурний” малюнок – багато тонких ліній та велика кількість елементів не дають оку можливості сфокусуватися на недоліках окремої лінії та справляють загальне враження багатого і складного зображення.

Контурний метелик. Відсутність кольору компенсує ряснота ліній та деталей – малюнок сприймається не стільки як метелик, скільки як цільна декоративна орнаментальна композиція.

Хна – однобарвний матеріал. Є, звісно, і кольорова хна, і техніка виконання “тонового” малюнку за допомогою різного часу експозиції елементів зображення – але така техніка вимагає дуже високої кваліфікації від майстра і величезної кількості вільного часу від клієнта (тоновий малюнок може зайняти і весь день). І більшість майстрів воліють працювати в одному кольорі. Тому, коли ви вибираєте малюнок, враховуйте, що, наприклад, метелик (якого людське око звикло бачити яскравим та різнобарвним) намальований хною може в одноколірному варіанті аж ніяк не вразити. Якщо Ви хочете малюнок метелика або квітки – або вибирайте контурний, ажурний, декоративний малюнок; або створіть з бажаного орнамент – багаторазове повторення одного й того самого метелика перетворить його з окремого предмету з певними характеристиками та властивостями, просто в елемент візерунку.

Сенс малюнку є дуже важливим. Не малюйте собі ієрогліфи та написи, значення яких ви не знаєте – можна потрапити у смішну ситуацію. А чим може обернутися в деяких мусульманських країнах ім’я Аллаха, намальоване на сідниці або в зоні бікіні – самі розумієте…

Колір

Мапа відтінків, які дасть одна й та ж сама хна на різних ділянках тіла.

Як Ви читали вище, хна може бути самих різних кольорів. Якого кольору буде малюнок? У випадку хни з добавками колір буде залежати від кольору добавки. У натуральної хни (і в меншій мірі, у хни з натуральними та синтетичними додатками), крім власне хни на колір впливає ще й розташування малюнку. Шкіра на різних ділянках нашого тіла має трохи різну структуру і через це барвник поводить себе по-різному, скажімо, на руці та на животі. Розібратися, де малюнок хною буде темнішим, а де світлішим, Вам допоможе розміщена нижче мапа.

Також на колір впливає час експозиції – чим довше паста знаходиться на шкірі, тим яскравішим буде колір. Враховуйте теж, що повністю колір при розписі хною проявляється не відразу (за винятком деяких видів хни з додатками – “швидкої” хни, наприклад) і малюнок буде темнішати ще протягом доби після нанесення.

Скільки буде триматися малюнок?

При розписі хною барвник всякає у верхні шари шкіри. У середньому верхній шар шкіри відмирає та відлущується протягом 20 – 28 днів. Разом з ним відлущується, звісно, і хна. Враховуючи, що процес заміни клітин шкіри відбувається постійно, малюнок у первозданному вигляді буде триматися у Вас на тілі біля десяти днів – двох тижнів, а останні залишки барвника (можливо, вже майже непомітні) зникнуть з тіла за три-чотири тижні. Тому якщо Вас переконують в тому, що зроблять Вам малюнок на місяць або на два – добре подумайте. Іще довговічність малюнка залежить від “індивідуальних” властивостей Вашої шкіри – кислотності, жирності тощо. Нам траплялися люди, на шкірі в яких хна взагалі майже не залишала сліду. Якщо ж Ви все ж таки хочете малюнок на довший час, а не на тиждень-другий – поступайте так, як поступають в Індії: раз на десять днів наводьте свою мехенді свіжою хною.

Маємо надію, що ця інформація допоможе Вам обзавестися своїм власним маленьким шедевром на шкірі і отримати від нього максимум задоволення. Якщо же у Вас ще залишились питання – задавайте їх в коментарях у ФБ, ми з задоволенням на них відповімо і доповнимо цю невелику статтю.