Про шугаринг ми вже написали багато; про лазерну епіляцію ми не писали майже нічого. А варто. По-перше – тому що лазерна епіляція зараз – один з найбільш розповсюджених та популярних методів епіляції. По-друге – тому що ми теж вирішили поставити у своїй студії лазер. Тож які переваги та які недоліки має лазерна епіляція?

Для початку: що це за штука – лазерна епіляція?

Теорія виглядає так: частки-хромофори (це може бути меланін, оксигемоглобін або навіть колаген) всотують світлові хвилі певної довжини та перетворюють їх на теплову енергію. Ця теплова енергія потім виділяється з хромофору та руйнує клітину, яка ці хромофори містить. Які саме хромофори всередині клітин будуть руйнуватися – залежить від довжини хвилі.  Лазери, призначені для видалення волосся, налаштовані так, щоб впливати здебільшого на меланін (на частоту 600–1100 nm) – пігмент, який надає колір волоссю (та шкірі теж).

Основні параметри, які впливають на ефективність процедури – частота світлової хвилі, щільність енергії та довжина імпульсу. Для розігріву меланіну найкращі низькі частоти, але більшість з них використовувати досить складно через те, що вони руйнують оксигемоглобін (який розносить кисень з легенів по нашому тілу). Тому найнижча з частот, які використовують лазери для видалення волосся – 694 nm (попри те, що при 500 nm меланін всотує світло удвічі ефективніше, а при 300 nm – уп’ятеро); бо верхня межа частоти, за якої активно руйнується оксигемоглобін – близько 610-620 nm. Щільність енергії визначає найбільшу температуру, до якої нагрівається цільова частка. А довжина імпульсу пов’язана з обсягом термічного ушкодження, які отримують прилеглі до хромофору тканини: чим ближча довжина імпульсу до часу термічної релаксації (TRT; час, необхідний для того, щоб частка вистигла до температури, що дорівнює половині пікової температури), тим ближчим до наміченого буде ушкодження. Якщо довжина імпульсу більша за TRT, хромофор нищиться, не встигаючи нагріти довкільні тканини до того рівня, який би їх ушкодив; якщо довжина імпульсу набагато менша за TRT, кількість тепла, яку хромофор виділяє, є надто великою та спричиняє надмірні ушкодження довкільної тканини; якщо довжина імпульсу трохи менша за TRT, хромофор не встигає віддати надлишок тепла та нагрівається сам, замість того, щоб нагріти довкільні тканини. Час термічної релаксації залежить від розміру нагрітої структури – дрібні частки (як меланін або татуювальний пігмент) нагріваються та вистигають швидше за великі частки або структури. Час термічної релаксації для волосяного фолікула становить величину, що знаходиться у діапазоні 10 – 50 (або за деякими даними до 100) мілісекунд.

Зараз використовують п’ять типів лазерів для видалення волосся. Це:

  • Довгоімпульсні рубінові лазери з частотою 694 nm – зараз вони майже вийшли з обігу.
  • Довгоімпульсні олександритові лазери з частотою 755 nm. Вважається, що цей тип лазеру найкраще підходить для I, II та III типу шкіри за Фіцпатріком; також є дані, що свідчать про його дещо більшу ефективність у стосунку до пушкового волосся.
  • Довгоімпульсні діодні лазери з частотою 810 nm. Вважається, що цей тип лазеру найкраще підходить для III, IV та V типу шкіри за Фіцпатріком, але досить непогано працює й з I та II типом шкіри. Відносна компактність, універсальність та порівняно невисока ціна зробили цей тип лазерів найрозповсюдженішим у світі.
  • Довгоімпульсні неодимові лазери з частотою 1064 nm. Вважається, що цей тип лазеру найкраще підходить для IV, V та VI типу шкіри за Фіцпатріком; але загалом показники ефективності цього типу лазерів нижчі за показники інших типів (часом майже вдвічі). Переваги неодимових лазерів у тому, що вони можуть працювати з темною шкірою та викликають мінімум побічних ефектів.
  • Системи інтенсивного імпульсного світла (IPL) з частотою 590–1200 nm. Але IPL – це тема для окремої розмови.

Те, що відбувається з волосиною під впливом лазеру, показав гістологічний аналіз: «Безпосередньо після процедури, волосся показує ознаки термічних ушкоджень у фолікулах з товстим, пігментованим стрижнем. На фолікулах з тонким пушковим стрижнем ефекту не спостерігається. На обидвох, пігментованій та не пігментованій зонах епітелію, фолікули термінальної волосини показують термічний коагуляційний некроз, з мінімальними або нульовими ушкодженнями довкільної дерми. … Потові залози поблизу фолікулів, до яких застосовувалася процедура, показують відсутність термальних ушкоджень або їх мінімальну кількість. Потові залози та дермальні капіляри на вигляд у нормі».

У видаленні волосся за допомоги лазера є ще один нюанс. Меланін міститься не тільки у волоссі, але й у шкірі. І той меланін, що міститься у шкірі, поглинає частину світла, яке випромінює лазер. У наслідку світлової енергії, яку отримує меланін у волосині, недостатньо для того, щоб ефективно ушкодити оточуючі хромофор тканини. Тож чим блідіша шкіра, і чим темніше стосовно неї волосся – тим ефективнішою буде процедура.

Не всі лазери для епіляції однаково впливають на волосся й на шкіру. Високочастотні лазери (діодні й неодимові) впливають на «шкірний» меланін менше, ніж низькочастотні (рубіновий або олександритовий); зрештою вони взагалі передають хроматофорам майже удвічі менше енергії за низькочастотні.  Натомість лазери з більшою довжиною хвилі проникають під шкіру глибше: тобто неодимовий лазер досягне корінь волосини на більшій глибині, ніж олександритовий.  Але це також значить, що неодимовий лазер буде більш болючим за олександритовий (але болючість у великій мірі ще залежить від системи охолодження).

Переваги лазерної епіляції ніби давно відомі: лазер видаляє усе волосся назавжди. Це вірно, але не повністю – крапля маркетингу здатна зіпсувати не те що бочку, але навіть кришталево-чистий океан істини. Лазер дійсно видаляє волосся назавжди, але тільки певного типу. І не все. І не відразу. Девід Голдберг, американський вчений і експерт, у своїй книзі про лазерну епіляцію ствердив: «… жоден метод 100% викорінення волосся назавжди не є для нас доступним». І це правда.

Досліди показують, що після проведення однієї процедури з правильними налаштуваннями приладу, назавжди (або, принаймні, на дуже довгий час) зникає від 15% до 30% термінального волосся. Решта волосся, на яке вплинула процедура, відновлюється протягом часу від кількох тижнів до кількох місяців. Одне дослідження показало, що через місяць після поодинокої процедури відновлювалося від 22% до 31% волосся; а після трьох місяців (спостереження проводилися до двадцятого місяця після епіляції) – відновлювалося від 65% до 75% волосся. Тож для отримання максимального ефекту від процедури вона мусить бути повтореною кілька разів – у середньому це 4-6 сеансів. Але навіть за цієї умови, скоріше за все, ефект не буде «назавжди»: протягом року – кількох років принаймні частина волосся почне відростати знов. Наукові досліди з властивою їм обережністю кажуть, що «поодинока процедура лазерної епіляції зазвичай дає результат у вигляді 2-6-місячної затримки росту волосся». Але є й добра новина: волосся, що відростає після лазерної епіляції – все ж таки більш рідке (після курсу процедур відмічають зменшення кількості волосся навіть на 75%-85%), більш тонке та світліше ніж було перед цим (висвітлення та потоншення волосся викликається тим, що травмовані фолікули зменшуються до розміру тих, з яких росте пушкове волосся). Ще одне дослідження темпів та обсягів росту волосся після серії процедур (хоч і не дуже масштабне) стверджує, що «у середньому відмічено зменшення кількості волосся на близько 70% через рік після останньої процедури». Тип лазеру на ефективність видалення волосся не впливає – принаймні статистично; результати будуть дещо відмінними для різних відтінків волосся та шкіри. Діодний лазер дещо краще впорається з волоссям на смаглявій шкірі, неодимовий матиме перевагу на темній шкірі, а олександритовий буде трошки кращим у видаленні світлішого волосся.

Як ми вже знаємо, важливим фактором для ефективності лазеру є кількість проведених процедур – і, згідно рекомендаціям – їх має бути 4-6). Річ у тому, що є певні дані, які свідчать про зменшення ефективності видалення волосся при збільшенні кількості процедур. Одне дослідження показало, що у пацієнтів, які отримали чотири процедури або менше кількість волосся зменшилася на 25%; у тих, хто отримав п’ять процедур – кількість волосся зменшилася на 76%; для шести процедур зменшення становило 58%; для семи – 15%. Дослідники пов’язують таке зниження ефективності з кожною наступною процедурою після п’яти зі збільшенням ймовірності появи побічних ефектів при додаткових процедурах.

Цікаво, що для лазерної епіляції фаза росту волосини має таке саме важливе значення, як і для шугарингу або ваксингу. Таким чином ефективність видалення волосся залежить не тільки від кількості процедур, але й від часу, що минає між ними. Продукція меланіну зростає під час анагену (стадії активного росту волосини) – тому волосина всотує та передає цибулині більше руйнівної енергії. Також у фазі активного росту фолікули підтягуються ближче до поверхні шкіри (на відстань близько 1,5 мм), що робить їх більш вразливими на випромінювання. Тож періодичність процедури треба вираховувати згідно фаз росту волосся та кількості волосся, що знаходиться у стадії анагену на час процедури. Зазвичай рекомендується робити перерву між процедурами у шість-вісім тижнів.

Має значення й зона, на якій ви проводите епіляцію. Досліди виявили, що лазерна епіляція дає добрий ефект на ногах (низ ніг), на щоках, під пахвами та у зоні бікіні; але не такий добрий на решті обличчя крім щік, руках, стегнах або на спині у чоловіків. Цифри: згідно з одним дослідженням наприкінці 15 місяця після першої процедури (з 3-5 проведених процедур) зменшення кількості термінального волосся становило:

  • Середнє – 88%;
  • Щоки (бакенбарди) – 95%;
  • Верхня губа, зона бікіні, низ ніг, пахви та зона довкола сосків грудей – 90%;
  • Підборіддя, спина та груди у чоловіків – 80%;
  • Низ живота – 75%.

Ще одна властивість лазерної епіляції, яку треба мати на увазі – це те, що волосся зникає не відразу, а починає випадати через певний час після процедури. Тобто, якщо вам негайно треба привести себе до ладу перед несподіваним побаченням – лазер не найкращий вибір.

Також важливим для результату лазерної епіляції є тип та колір волосини. Лазер впливає на меланін. Тому у випадку волосся з низькою кількістю меланіну або того, що забарвлене феомеланіном або еумеланіном (це біляве, світле, руде, сиве волосся) лазер виявляється неефективним або малоефективним. Не дивно: феомеланін за частоти 694 nm, наприклад, вбирає у 30 разів менше енергії, ніж меланін. Так само лазер не знищує пушкове волосся – теж через низький вміст меланіну у ньому. Щоб проблемі зарадити, використовують липосомний меланіновий спрей (liposomal melanin spray) – спрей, що містить частки меланіну у кульках-ліпосомах, які доставляють барвник до волосся. З використанням таких допоміжних засобів ефективність лазерної епіляції дещо зростає: 3-6 сеансів неодимового лазера з використанням спрею давали зменшення кількості світлого волосся на 25-40%; рудого – на 20-30%; олександритовий та діодний лазер давали показники трохи кращі – інколи навіть більше 50% для світлого волосся.

Ще одне питання у використанні лазеру для епіляції – біль. Сучасні лазери борються з цим за допомоги новітніх систем охолодження. Але часом ця процедура робить необхідним попереднє нанесення знеболювальних мазей (лідокаїну тощо); на чутливих місцях це рекомендують робити за 30-60 хвилин перед початком процедури.

Лазер також успішно використовують для лікування врослого волосся, яке виникло після ваксингу або шугарингу (треба відмітити, що вросле волосся спричиняють не ваксинг або – тим більше – шугаринг як такі, але неналежне й непрофесійне виконання цих процедур). Лазер набагато ефективніший для боротьби з цією проблемою, ніж розмаркетовані «засоби проти врослого волосся» (якщо ті засоби взагалі працюють) – лазер розігріває меланін та знищує фолікул, після чого волосина припиняє ріст у неправильному напрямку, а значить й припиняє подразнювати шкіру – у наслідок чого зникає запалення.

Лазерна епіляція, на жаль, не є найбезпечнішою з процедур. Вона може й зашкодити. І список можливих ускладнень досить довгий.

Найбільш розповсюдженими побічними ефектами лазерної епіляції є біль у місцях проведення процедури, еритеми (почервоніння шкіри, викликане розширенням судин дерми) та перифолікулярні набряки (набряк довкола волосяного фолікула). Ці прояви зазвичай короткотривалі, досить нешкідливі та проходять бігом кількох годин; у гірших випадках – протягом кількох днів.

Більш серйозними проблемами можуть стати: опіки й пухирі, гіперпігментація або гіпопігментація, поява шрамів.

Опіки після лазерної епіляції спричиняються тим, що меланін, який знаходиться у шкірі, поглинає енергію лазеру, нагрівається – та ушкоджує клітини, що знаходяться довкола нього. Опік може бути майже непомітним – тільки легке почервоніння; а може й створити пухир, який, зникаючи, залишає по собі шрам. Опіки зазвичай виникають на темній або засмаглій шкірі (чим більше меланіну містить шкіра, тим вищий ризик опіку під час лазерної епіляції); й спричиняються вони як правило неправильним вибором лазеру для процедури або неправильним налаштуванням параметрів апарату. Серйозні опіки, що призводять до пухирів та шрамів, американці нотують у 10-15% пацієнтів; але треба зважити що у Сполучених Штатах процент людей з IV-VI фото типами шкіри набагато більший, ніж у Східній Європі.

Проблеми з пігментацією шкіри теж є наслідком небажаної взаємодії лазера з меланіном (стверджують, що такі проблеми виникають у 10-25% пацієнтів, але це американські дані; вони базуються на вибірках, що охоплюють набагато більше різноманіття фототипів, ніж ми маємо в Україні). Лазерний промінь може стимулювати шкіру виробляти меланін (так само як сонце) і спричиняти таку собі штучну засмагу – помітне потемніння шкіри там, де вона контактувала з лазером. А може руйнувати меланін – і тоді шкіра у місцях, на які вплинув лазер, світлішає. Такі пігментні плями можуть виникати у наслідок опіків; а можуть з’явитися і без опіку. Загалом вважається, що чим темніша шкіра, тим більший ризик виникнення гіпер- або гіпопігментації. Є й добра новина: зазвичай пігментні плями зникають з часом (зазвичай протягом кількох тижнів або місяців, зрідка – до 18 місяців). Інколи вони навіть зникають після однієї-кількох сонячних ванн (ви ж пам’ятаєте, що це не дуже добре – зловживати сонцем?). Причина цієї проблеми – також у неправильному виборі апарату для епіляції або у невдалих налаштуваннях лазера для процедури.

Інколи гіпопігментацію може викликати й система охолодження лазеру – надто активне охолодження може спричиняти таке собі міні-обмороження на ніжній шкірі, спазмуючи кровоносні судини, що її живлять.

Шрами після лазерної епіляції можуть виникати через вплив лазеру на колаген. Колаген першого типу (той, що міститься в нас у шкірі) міняє свою структуру при 60-70⁰C. І якщо – у наслідку недостатнього охолодження під час процедури або через надмірну потужність лазерного імпульсу – він нагрівається до таких температур, шкіра змінює свою текстуру та з’являється шрам. Виникнення шрамів є досить рідким наслідком лазерної епіляції та стається або через грубі порушення техніки виконання процедури, або через несправність обладнання.

Набагато рідше можуть виникнути: вростання волосся, посилення або послаблення акне, розацеоподібні висипання, передчасне посивіння волосся (левкотріхія), зміна кольору родимих плям, кропивниця. Неодимовий лазер також може викликати надмірне потовиділення – його частота може стимулювати активність потових залоз.

Інколи після лазерної епіляції зустрічається парадоксальний гіпертрихоз – буває, що після процедури волосся починає рости активніше та у більшій кількості, ніж перед нею. Зазвичай це відбувається у зонах, які прилягають до місця, на яке впливав лазер; але часом таке стається й у місцях, які підлягали дії лазерного променя безпосередньо – ймовірно, якщо лазер мав недостатню потужність. Причини цього явища досі точно невідомі: робочою гіпотезою є те, що лазер стимулює «сплячі» фолікули, не руйнуючи їх, що й викликає бурхливий та одночасний ріст волосся у зоні епіляції та довкола неї. Ще одна гіпотеза каже про те, що лазер викликає переродження пушкового волосся у термінальне. Найбільш ймовірним поява парадоксального гіпертрихозу є для людей з III-VI типами шкіри; для людей з чорним, товстим та жорстким волоссям; та для тих, в кого є гормональні проблеми. Повторення процедури зазвичай розв’язує проблему та зменшує кількість волосся.

Взагалі ускладнення після лазерної епіляції менш ймовірні у місцях, вкритих від сонячного світла – під пахвами, у зоні бікіні. Також чим темніша шкіра, тим вона більш вразлива на можливі побічні ефекти. З іншого боку більша довжина хвилі та довший імпульс зменшують ймовірність виникнення проблем. Тобто діодний лазер з довжиною хвилі 810 nm при довжині імпульсу у 30 мс буде більш безпечним за олександритовий лазер з довжиною хвилі 755 nm при довжині імпульсу у 10 мс. Проблема у тому, що збільшення довжини хвилі та імпульсу лазер стає менш ефективним й у видаленні волосся.

Ще одна небезпека лазеру – ушкодження очей; але вона є не стільки невід’ємною властивістю процедури, скільки питанням техніки безпеки. Частоти світла у діапазоні 400-1400 nm можуть спричинити опік сітківки ока та ушкодження зору. Власне через це під час процедури лазерної епіляції та майстер, і клієнт вдягають захисні окуляри. Також з цієї причини процедури з застосуванням лазеру заборонені в околицях очей – на бровах та віях. Практика показує, що навіть попри використання захисних окулярів такі дії часто призводять до катаракти, атрофій райдужної оболонки, ушкоджень кришталика та до багато чого іншого.

Отже, лазерна епіляція (за ствердженням всюдисущого у цій статті Голдберга) «…приводить до значного зменшення кількості термінального волосся» – і це факт. Частина цього волосся втрачається на дуже довгий час (а можливо навіть й назавжди); частина – змінює свої властивості: стає тоншим, м’якшим, світлішим – більш подібним до пушкового. Загалом цей метод епіляції є досить ефективним, але за умови достатньої кваліфікації майстра та правильно підібраних параметрів процедури.

Джерела:
Stephanie D. Gan, Emmy M. Graber, «Laser hair removal: a review», Dermatol Surg. 2013 Jun; 39(6):823-38.
Mandy M. Thomas, Nicolette N. Houreld, «The “in’s and outs” of laser hair removal: a mini review», J Cosmet Laser Ther. 2019; 21(6):316-322.
Angela S. Casey, David J. Goldberg, «Guidelines for laser hair removal», J Cosmet Laser Ther. 2008 Mar; 10(1):24-33.
Molly Wanner, «Laser hair removal», Dermatol Ther. May-Jun 2005; 18(3):209-16.
David J. Goldberg, «Laser complications: hair removal», J Cosmet Laser Ther. 2006 Dec; 8(4):197-202.
T.Michaud, B.Tack, «Épilation par laser ou par lampe polychromatique pulsée», Annales de Dermatologie et de Vénéréologie, Volume 135, Supplement 3, Feb. 2008, Pages 200-204
Jeremy Warner, Michael Weiner, Karol A Gutowski, «Laser hair removal», Clin Obstet Gynecol. 2006 Jun; 49(2):389-400.
David J. Goldberg, «One-year follow-up results of hair removal using an 810 nm diode laser», J Cosmet Dermatol. 2018 Oct; 17(5):775-778.
Paolo Bonan, Michela Troiano, Alice Verdelli, «Safety and efficacy of single pass vs multipass emission with 755 alexandrite laser for all-skin-type hair removal: A pilot study», Dermatol Ther. 2020 Nov; 33(6):e14001.

Previous articleНесамовиті голуби
Next articleВітаміни: вітамін В7 (вітамін Н, біотин)