Написане в цій статті не є медичними рекомендаціями, але лише описом певних практик народної медицини та результатів деяких досліджень.

Наша бідна шкіра буквально стікає невисловленими сльозами. Через печінку. Колись, у 1990-х роках, у світі купували модний чайний гриб комбучу на сотні мільйонів доларів США на рік, щиро вірячи, що цей дивний слизький організм миттєво розгладжує зморшки на обличчі. Та ніхто навіть не підозрював, що науковці так і не знайдуть доказів його користі для омолодження. Що ж, маркетинг є маркетинг. Комбуча чудово зарекомендувала себе у фарбуванні текстилю, але для обличчя вона виявилася марною. Тимчасом наші справжні зелені друзі — вишукані, скромні трави — мовчки синтезують у своїх клітинах справжні скарби. Вони не кричать про себе з рекламних плакатів. Просто ростуть у нашому саду чи на узбіччі, очікуючи, поки ми нарешті заваримо їх у правильних пропорціях.

Шкіра, як ви знаєте, є найбільшим органом людського тіла, який складає ледь не до 10 відсотків нашої загальної ваги (7-8%, якщо точніше). Вона утримує наші нутрощі від висипання на бруківку, захищає від ворожого світу і постійно намагається дихати серед куряви міських джунглів. І коли порушується робота внутрішніх систем, це нерідко відбивається на стані шкіри. Замість того, щоб купувати черговий дорогий крем із сумнівним хімічним складом, можна звернутися до природної аптеки. 

Почнемо з приворотня звичайного, відомого як Alchemilla vulgaris. Ця дивовижна рослина з ніжними жовтувато-зеленими квітами містить близько 0,39 відсотка флавоноїдів у своєму листі. Французькі та німецькі вчені провели детальні дослідження і виявили, що водний екстракт приворотня має колосальну антиоксидантну силу, яка поступається хіба що таволзі. Але найцікавіше інше. Наша шкіра старіє і втрачає еластичність через руйнування білка еластину ферментом еластазою. Науковці довели, що приворотень звичайний блокує дію людської лейкоцитарної еластази in vitro. Припускають, що завдяки високій концентрації танінів, крем, що містить всього 5 відсотків цього рослинного комплексу, може зменшувати глибину зморшок і підтягувати шкіру (хоча це вимагає подальших досліджень). Якщо ви хочете заварити собі еліксир молодості, додайте до чаю 2–4 грами висушеної надземної частини приворотня та пийте тричі на день. Рослина поділиться з вами своїми силами. Отже, фітотерапевти дивляться на це все  з оптимізмом, фармакологи — з обережністю, а клініцисти ввічливо просять ще кілька рандомізованих досліджень. Поки вони сперечаються, приворотень продовжує незворушно рости довкола. 

Ще один дивовижний мешканець вологих лук — таволга в’язолиста, або Filipendula ulmaria. Ця велична рослина буквально стоїть «ногами» у холодній воді, але ніколи не страждає на ревматизм. Чому? Як згадується ще у працях європейських натуралістів XIX століття, вона містить саліциловий альдегід — речовину, споріднену з тією, на основі якої створили аспірин. Традиційна медицина вважає, що чай з квітів таволгових китиць чудово очищує організм від імлистих «токсичних відходів» та сечової кислоти завдяки своїй м’якій діуретичній дії (ця остання підтверджена й наукою). Антисептик і в’яжучий засіб — травники запевнюють, що таволга допоможе очистити шкіру від хронічних дерматозів і висипань.

Якщо ж ваше обличчя фанатично атакують підліткові прищі чи вугри, вашим найкращим порятунком стане рутка лікарська, або Fumaria officinalis. Ця делікатна сизо-зелена рослина з червоно-фіолетовими квітами здавна (тобто лікарями далекого минулого) вважалася депуративним засобом, тобто очисником крові. Вона містить потужні алкалоїди та фенольні кислоти, які — згідно з експериментальними моделями, що натякають на необхідність подальших досліджень і потребують клінічного підтвердження — нормалізують роботу печінки та жовчного міхура. Коли наш внутрішній метаболізм збивається з курсу — на шкірі це може позначатися також. Щоб приборкати всяке шкірне неподобство — екземи та плями, — середньовічні лікарі рекомендували випивати рівно 60 мілілітрів свіжого соку рутки на день. Для сучасної зайнятої людини простішим рішенням буде заварити чай з 2–4 грамів сухої трави. Відомий англійський травник XVIII століття Хул навіть формулював спеціальний «кровоочисний» рецепт для лікування запущеної екземи, в який входили одна унція рутки, одна унція приворотня, пів унції кореня щавлю кучерявого та пів унції сухого кореня лопуха. Ця гірка суміш мала змусити організм працювати як швейцарський годинник, повертаючи обличчю його природний, здоровий колір. Можете спробувати, якщо любите історичну реконструкцію.

Не можна оминути увагою і лопух, або Arctium lappa, який ми звикли безжально бити ногами на узбіччях. Цей велетень має фантастичну життєву силу. Його велике листя і коріння містять до 45 відсотків інуліну — унікального розчинного волокна, яке не лише підгодовує корисні бактерії в нашому кишківнику, а й регулює рівень цукру в крові, що вкрай важливо для людей з діабетом. Клінічне дослідження, проведене у 2008 році групою вчених під керівництвом Кнотта, показало, що екстракт плодів лопуха при зовнішньому застосуванні фізично й помітно зменшує ознаки старіння шкіри та розгладжує зморшки. Корінь лопуха багатий на фітостероли та незамінні жирні кислоти, які глибоко живлять суху, атрофовану шкіру та зміцнюють волосяні цибулини. Для приготування чаю візьміть 2–6 грамів сухого кореня лопуха, залийте водою, прокип’ятіть протягом 7 хвилин і дайте настоятися дві години. Пийте цей відвар натщесерце — можливо, ваша шкіра теж це оцінить. У цьому випадку — зважаючи на давню традицію використання лопуха — рослина свою справу робить. Інша річ, що сучасна наука ще не завжди встигає зрозуміти, наскільки добре. 

Якщо шкіра здається втомленою, в’ялою та обвислою, на допомогу поспішає підмаренник чіпкий, або Galium aparine. Його довгі стебла чіпляються за все підряд своїми дрібними гачечками, демонструючи дивовижне фізичне зчеплення. На думку фітотерапевтів, чай із сушеної надземної частини підмаренника є потужним лімфатичним тоніком і діуретиком. Він, мовляв, буквально вимиває застійну лімфу, зменшує набряки під очима та допомагає боротися з екземами. Окрім того, кажуть, що міцний настій підмаренника — чудовий тонік для вмивання. Приготуйте настій з 3,5 столових ложок трави на літр окропу, витримайте 40 хвилин під кришкою і регулярно протирайте обличчя й шию. Якщо ви навіть не помітите обіцяний ефект ліфтингу через два тижні, це не зашкодить. За відсутності у вас алергії, звісно.

Для сухої, подразненої та обвітреної шкіри, що постраждала від сонця чи морозу, ідеальним французьким десертом стане чай з конюшини лучної, або Trifolium pratense. Ця скромна рожева квітка багата на ізофлавони — рослинні сполуки, які за своєю структурою нагадують жіночі естрогени. Вони можуть взаємодіяти з естрогеновими рецепторами. Припускають, що вони навіть можуть м’яко регулювати гормональний баланс, що (знову) може позитивно позначитися на стані епідермісу під час менопаузи. Але поки що — це лише теорії в зародковому стані. З елементами мрій. Окрім того, конюшина містить фенольні глікозиди, які знімають запалення і свербіж, очищуючи шкіру від екземи, хоча доказів цьому також ще недостатньо — є лише попередні дослідження.

Заварюючи свій цілющий чай, пам’ятайте, що трави потребують поваги та обережності. Не намагайтеся перевищувати дози — подвійна порція не зробить вас вдвічі красивішими. Навіть може завдати шкоди. Рослини — це складні хімічні лабораторії, які фантастично працюють на наше здоров’я, якщо ми ставимося до них з розумом і вдячністю. Проте будьте обережні з кількістю чашок. Помірність — це велике мистецтво.

---