Як миє мило? – shugarex.ua

Миття – ключова частина життя, на яку витрачається понад рік і третина води, яку ми використовуємо. Воно полягає у видаленні бруду (пил, сажа, піт, продукти шкірного сала, косметика) зі шкіри. Склад бруду залежить від оточення та діяльності, а його частки покриваються шкірним салом, утворюючи жирові капсули.

Як працює мило

Мило змиває бруд завдяки солям жирних кислот, які обволікають жирові капсули, відриваючи їх від шкіри та кислотної мантії. Вода частково змиває бруд, але мило значно ефективніше.

Історія мила

Мило відоме ще з шумерських часів (4500 років тому). У IX–X століттях у Південній Франції, Іспанії та Італії виготовляли марсельське, кастильське та савонське мило. З XIX століття почалося масове виробництво, зробивши мило доступним. Традиційне брускове мило з жиру та лугу доповнили рідкими, синтетичними та косметичними видами у XX столітті.

Види мила

Традиційне мило: З жиру та лугу, часто з високим pH (9–10).
Синтетичне мило: Містить ПАРи, має нейтральний pH.
Спеціалізоване мило: Зволожуюче, гіпоалергенне з добавками.

Поради щодо вибору та використання мила

Вибирайте мило за типом шкіри (наприклад, зволожуюче для сухої).
Обирайте мило з нейтральним pH (4–6,5) для захисту шкіри.
Уникайте синтетичних барвників і ароматизаторів для чутливих зон.
Не мийтеся занадто часто, щоб не пошкодити кислотну мантію.
Віддавайте перевагу душу, а не ванні, щоб зберегти вологу шкіри.
Використовуйте теплу воду та уникайте сильного тертя.
Акуратно промокайте ніжну шкіру рушником, а не тріть.

Натуральне чи синтетичне мило?

Натуральне мило може містити корисні олії, але часто включає ПАРи, як і синтетичне. Обидва миють однаково ефективно, тож вибір залежить від особистих уподобань. Читайте етикетки уважно.

Миття – невіддільна частина нашого існування. За миттям ми проводимо більше ніж рік з усього нашого життя. На нього йде третина використаної нами води.

Миття – це видалення бруду зі шкіри. Що ж таке бруд? Це:

Курява
Сажа
Піт
Продукти розпаду шкірного сала
Косметика
Інші органічні та неорганічні речовини

У кожному конкретному випадку склад бруду індивідуальний. Він залежить від оточення, від того, чим ми займаємося та від багатьох інших чинників. Коли бруд потрапляє на шкіру, його частки покриваються шкірним салом. І виходять маленькі капсули у жировій оболонці.

Бруд можна змити зі шкіри водою. А ще краще – водою з милом. Мило змиває бруд завдяки солям жирних кислот. Солі жирних кислот – дуже дрібні частки з від’ємним зарядом. Вони притягуються до жирової капсули, яка утримує в собі частки бруду; обволікають її з усіх сторін; капсула втрачає зв’язок з поверхнею шкіри та кислотною мантією – і легко змивається з тіла.

Мило з’явилося дуже давно: милоподібні речовини віком у 4500 років знаходили у шумерських містах. У середньовіччі (IX-X віки) мило вже робили у Південній Франції, Іспанії та Італії. З того часу бере початок слава марсельського і кастильського мила; а назва італійського міста Савона досі збереглося у назві власне мила (le savon – мило французькою). Масове виробництво мила бере початок з XIX століття – і відтоді воно доступне для всіх, а не тільки для сильних цього світу.

Попервах мило робили з жиру (тваринного жиру або рослинної олії) і лугу – це те класичне брускове мило, яким ми користуємося донині. У середині XX сторіччя виникли й інші види мила – рідке, синтетичне, гіпоалергенне, косметичне.

У синтетичному милі замість солей жирних кислот діють синтетичні поверхнево-активні речовини (ПАР-и). Решта видів мила отримують через включення різноманітних добавок (включаючи згадані вже ПАР-и) та використання нових технологічних методів.

Що треба враховувати при виборі та використанні мила?

Вибирайте мило, яке підходить для вашої шкіри. Зволожуюче – для сухої шкіри, наприклад.
Старайтеся вибирати мило без синтетичних барвників або ароматизаторів – особливо якщо йдеться про мило для обличчя або для інтимної гігієни.
Старайтеся вибирати мило з нейтральним pH, який відповідає pH шкіри (4-6,5). Лужне мило (у звичайного брускового мила pH – 9-10) сушить шкіру і шкодить її кислотній мантії, наслідком чого можуть стати подразнення.
Не зловживайте миттям; особливо миттям з милом. Занадто часті процедури нищать вашу кислотну мантію, а, значить, зле впливають на захисні властивості шкіри.
Віддавайте перевагу душу над ванною – довге перебування у ванні вилужує шкіру, порушує її захисні функції.
Умивайтеся злегка теплою водою.
Не треба сильно терти шкірю – це не впливає на якість миття. Хіба що йдеться про якісь субстанції, які дійсно потребують активного втручання. Але якщо ви не бачите у себе на щоці яскраво-зеленої плями олійної фарби, необхідності в активному скоблінні власної особи немає. Це стосується і відлущування мертвих рогових клітин. Їх не треба відлущувати. Якщо у вас здорова шкіра – вони відпадуть самі.
Там де у вас ніжна шкіра (обличчя тощо) – легко «промакуйте» її рушником, а не тріть.

Вибирати натуральне мило чи синтетичне? Складно сказати. Синтетичне мило завжди має нейтральний pH – але багато традиційних мил зараз регулюються до нейтрального рівня pH. Ніби у натуральному милі використовують натуральні олії та у них більше поживних речовин. Але багато «натуральних» мил виробляють з тих самих ПАР-ів, що й синтетичні, а частка «чудодійних» екзотичних олій в них складає десяті долі процента – навіть для запаху не вистачає. Крім того, багато з натуральних олій включають речовини, які можуть викликати алергію. А миють і традиційні й синтетичні мила однаково чисто…

Так що вибір залежить тільки вид ваших персональних пристрастей. Тільки уважно читайте етикетки та додержуйтесь вищенаведених порад. І тоді у вас точно буде здорова й чиста шкіра.

«Cosmetic Dermatology. Products and Procedures» , ed. Zoe Draelos; Chichester: Wiley Blackwel, 2016.

«Handbook of Cosmetic Skin Care», ed. Avi Shai, Howard I. Maibach, Robert Baran; London: Informa, 2009.

«Что скрывает кожа. 2 квадратных метра, которые диктуют, как нам жить», Адлер Йаэль; Москва: Издательство „Э“, 2017.

Science and Practice of Washing

Washing is a fundamental part of human life, consuming over a year of our lifetime and a third of our water usage. It involves removing dirt—such as dust, soot, sweat, sebum byproducts, cosmetics, and other substances—from the skin. Dirt composition varies based on environment and activities, often encapsulated in sebum, forming tiny greasy particles.

How Soap Works

Soap cleans by using fatty acid salts, negatively charged particles that surround and dislodge sebum-coated dirt, allowing it to rinse off easily. Water alone can remove some dirt, but soap enhances the process by breaking down the skin’s acidic mantle temporarily.

History of Soap

Soap dates back 4,500 years to Sumerian times. By the 9th–10th centuries, regions like Southern France, Spain, and Italy produced renowned soaps (e.g., Marseille, Castile, and Savona, from which “savon” derives). Mass production began in the 19th century, making soap widely accessible. Traditional bar soap, made from animal fat or plant oils and lye, evolved into liquid, synthetic, hypoallergenic, and cosmetic varieties by the mid-20th century.

Types of Soap

Traditional Soap: Made from fats and lye, often with a high pH (9–10).
Synthetic Soap: Uses surfactants (PARS) for a neutral pH, gentler on skin.
Specialty Soaps: Include moisturizing or hypoallergenic options with additives.

Tips for Choosing and Using Soap

Select soap suited to your skin type (e.g., moisturizing for dry skin).
Opt for neutral pH (4–6.5) to protect the skin’s acidic mantle.
Avoid synthetic dyes or fragrances, especially for sensitive areas.
Limit washing frequency to preserve skin’s protective barrier.
Prefer showers over baths to avoid depleting skin moisture.
Use lukewarm water and avoid harsh scrubbing or over-exfoliation.
Gently pat sensitive skin dry instead of rubbing.

Natural vs. Synthetic Soap

Natural soaps may contain nourishing oils but often include surfactants like synthetic soaps, with minimal “exotic” oil content. Both clean equally well, so choose based on personal preference, reading labels carefully.