Сонце може забарвити шкіру не тільки у гарний золотавий колір, але і в пекучо-червоний. Це – сонячний опік. Він з’являється після тривалого впливу ультрафіолетових променів на шкіру (якщо бути точними – ультрафіолетових променів типу B). Коли клітини-меланоцити не виробляють достатньо меланіну (він захищає нас від ультрафіолету), сонце ушкоджує шкіру.

Для того, щоб ультрафіолет травмував нас потрібен час; і цей час залежить від типу шкіри та інтенсивності сонячного випромінювання. Власники I типу шкіри за певних умов можуть отримати сонячний опік буквально за лічені хвилини; власники II-III типів (самих розповсюджених типів шкіри в Україні) потребуватимуть більше часу; а власники темної шкіри – можуть взагалі не отримати опіку (або отримати дуже слабкий).

Сонячний опік буває першого і другого ступеня. Опік першого ступеня виявляється як почервоніння та підвищення чутливості шкіри; опік другого ступеня – це пухирі, відшарування шкіри та різкий біль. Проявляється сонячний опік не відразу, поступово; пік страждань наступає за добу після того, як людина обпеклася.

З опіком першого ступеня впоратися легко – достатньо лише охолодити шкіру (охолодження шкіри – це найперший необхідний крок при будь-якому термічному опіку). Найпростіший і цілком ефективний спосіб – промивання шкіри прохолодною водою протягом 10-15 хвилин. Можна додатково скористатися субстанціями, що заспокоюють та загоюють шкіру. Добре, якщо такий засіб містить декспантенол, екстракт алое, алантоїн тощо; ідеально – якщо такий засіб є спреєм або емульсією. Якщо ви полюбляєте народну медицину – скористайтеся звичайною сметаною (холодною). Мастити опік сечею, в принципі, немає сенсу. Якщо ви її охолодите – вона дасть точно такий самий лікувальний ефект, як і звичайна прохолодна вода, не більший.

З опіком другого ступеню справа серйозніша: такий опік порушує цілісність нашого захисного покрову (шкіри) – і тут важливо уникнути вторгнення хвороботворчих бактерій скрізь виломи, що утворилися в наслідок ушкоджень. Тому при опіку другого ступеня потрібні не тільки охолодження, зволоження та знеболювання, але й препарати з антисептичною, бактерицидною дією (приклади – мазь Сульфадіазін з сульфадіазіном срібла, Офлокаїн з офлоксацином та лідокаїном, Мірамістин – але перед їх застосуванням варто отримати рекомендацію лікаря).

Але, звісно, краще уникнути сонячного опіку, ніж його лікувати. Для цього існують чотири золотих правила перебування на сонці:

• Захищайте шкіру одягом – легким одягом з натуральних або спеціальних сонцезахисних тканин. Не соромтеся користатись з капелюшків з широкими полями або парасольок.
• Використовуйте сонцезахисні креми; найкраще з SPF не нижчим за 30 (враховуйте ваш тип шкіри – вам може бути потрібним вищий SPF). І наносьте крем згідно з інструкцією.
• Уникайте сонця у той час, коли воно високо на небі – між 11 та 16 годиною.
• Слідкуйте за часом перебування на сонці (як довго ви можете безпечно знаходитися на сонці – дізнайтеся з нашого матеріалу «Ваш тип шкіри та скільки часу ви можете безпечно перебувати на сонці»).

І пам’ятайте, що сонячне світло може викликати не тільки короткострокові наслідки на зразок сонячних опіків, але й довгострокові – причому набагато більш небезпечні (аж до раку шкіри). Але це не значить, що від сонця треба тікати. Просто любіть себе, будьте обачні та уникайте всього, що занадто.

«ABC of Dermatology», Paul K. Buxton; London: BMJ Publishing Group, 2003.
«Handbook of Cosmetic Skin Care», ed. Avi Shai, Howard I. Maibach, Robert Baran; London: Informa, 2009.
«Kosmetologia pielęgnacyjna i lekarska», red. Maria Noszczyk; Warszawa: Wydawnictwo lekarskie PZWL, 2011.
«Skin: a natural history», Nina G. Jablonski; Berkeley and Los Angeles: University of California Press, 2013